В статті доводиться, що світське та релігійне є постійно існуючими
елементами соціальної дійсності. Теорії про виникнення світського у часи модерну є помилковими та тенденційними. Вчення про постсекулярний стан суспільства містять у собі значні елементи перебільшень та утопічних надій. Твереза богословська оцінка стану соціальної дійсності та соціального світогляду можлива лише при об’єктивному баченні соціально-економічних змін. Занепад індустріального суспільства веде до виникнення постіндустріального соціуму. Останній характеризується суттєвим протиріччям. Економічна основа постіндустріального соціуму – це знання та технології. Ідейна надбудова – це постмодерний релятивізм, породжений культом споживання. У статті доводиться, що ідейна надбудова постіндустріального суспільства пов’язана з антихристиянськими інтенціями. А саме, вона передбачає культивацію нового атеїзму. Надії на зростання простору справжності через перехід від корпоративної до мережевої культури себе не виправдали. Християнство маргіналізується нової
культурою постіндустріальної доби і необхідні свідомі зусилля з побудови культурного синтезу, який був би ефективним засобом нової презентації християнських істин, цінностей. Фактично мова йде про винайдення нових форм для втілення всіх елементів християнського способу життя від церковності до родинності на основі теології міжособистих відносин.
The article argues that secular and religious are perpetually existing elements of social reality. Theories about the emergence of the secular in modern times are erroneous and tendentious. The doctrine of the post-secular state of society contains significant
elements of exaggerations and utopian hopes. A sober theological assessment of the state of social reality and social outlook is possible only if the objective view of socio-economic changes. The decline of industrial society leads to the emergence of post-industrial society. The latter is characterized by a significant contradiction. The economic basis of post-industrial society is knowledge and technology. The ideological superstructure is the postmodern relativism generated by the cult of consumption. The article argues that the ideological superstructure of post-industrial society is linked to anti-Christian intentions. Namely, it involves the cultivation of new atheism. Hopes for growing the realm of authenticity through the transition from corporate to network culture have not justified themselves. Christianity is marginalized by a new culture of the post-industrial age and a conscious effort is needed to construct a cultural synthesis that would be an effective means of re-presenting Christian truths and values. In fact, it is about inventing new forms to embody all elements of the Christian way
of life from church to family based on the theology of interpersonal relationships.
