Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Історіографія поглядів дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Голубнича, Л. О.
dc.date.accessioned 2020-12-18T10:36:30Z
dc.date.available 2020-12-18T10:36:30Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Голубнича, Л. О. Історіографія поглядів дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі / Л. О. Голубнича // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. – Вип. 75 (т. 1) – С. 48-52. − DOI https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.75.10. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/32480
dc.description.abstract У статті досліджуються погляди вітчизняних дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі. Джерельною базою стали підручники й навчальні посібники з педагогіки й дидактики вищої школи. Актуальність наукової розвідки визначається тим, що проблеми цінності дидактичних категорій, а також їхньої сутності й розробленості є важливими для теоретичної генези дидактичної науки. Окрім того, на думку науковців, форми організації навчання у вищій школі є найменш термінологічно вивченою дидактичною категорією. Мета дослідження – узагальнення поглядів вітчизняних дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі на основі історіографічного аналізу навчально-методичної літератури з окресленої проблеми. Методами дослідження стали загальнонаукові методи, а саме: історіографічний аналіз і синтез підручників і навчальних посібників щодо теми дослідження, які стали підґрунтям для дослідження змістових складових частин зазначеної дидактичної категорії; термінологічний аналіз вказаних історіографічних джерел. Результати наукової розвідки: 1) дидакти кінця ХХ століття виділяли такі форми організації навчання у вищій школі: лекції, семінари, практикуми, лабораторні заняття, навчально-виробничу практику, науково-дослідну роботу; 2) найбільшої уваги науковців зазнала лекція, якій було дано дефініцію, схарактеризовано її особливості, встановлено її складові частини й дидактичне призначення, сформульовано її функції, вказано на необхідність відповідного підходу до її організації, який визначається її містом у системі навчального процесу; 3) щодо практичних занять, науковці запропонували їх визначення, властивості й дидактичні вимоги до їхнього проведення; 4) зазначено специфічність і складність узагальнення інших організаційних форм навчання студентів, що стало причиною дещо меншої уваги з боку дидактів окресленого періоду до їхньої організації. ua
dc.description.abstract The article examines the views of domestic didactics of the late twentieth century on the forms of organization of education in higher school. The source base was textbooks and manuals on pedagogy and didactics of higher school. The topicality of the scientific intelligence is determined by the fact that the problems of the value of didactic categories, as well as their essence and development are important for the theoretical genesis of didactic science. In addition, according to scientists, the forms of organization of education in higher school are the least terminologically studied didactic category. The purpose of the study is to generalize the views of domestic didactics of the late twentieth century on the forms of organization of education in higher school on the basis of historiographical analysis of educational and methodological literature on the outlined problem. The research methods were general scientific methods, namely: historiographical analysis and synthesis of textbooks and manuals on the research topic, which became the basis for the study of the content components of this didactic category; terminological analysis of these historiographical sources. The results of research: 1) didactics of the late twentieth century identified the following forms of organization of education in higher school: lectures, seminars, workshops, laboratory classes, training and production practice, research work; 2) the greatest attention of scientists was paid to the lecture, which was given a definition, characterized its features, established its components and didactic purposes, formulated its functions, pointed out the need for an appropriate approach to its organization, which is determined by its place in the educational process; 3) for practical classes, scientists have proposed their definitions, specifics and didactic requirements for their implementation; 4) the specificity and complexity of generalization of other organizational forms of students’ education are indicated, which became the reason for somewhat less attention from the didactics of the specified period to their organization. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова ua
dc.subject дидактика ua
dc.subject вища школа ua
dc.subject дидактична категорія ua
dc.subject форми організації навчання у вищій школі ua
dc.subject історіографія ua
dc.subject кінець ХХ століття ua
dc.subject didactics ua
dc.subject higher school ua
dc.subject didactic category ua
dc.subject forms of organization of higher educationy ua
dc.subject historiography ua
dc.subject end of the XX centur ua
dc.subject.classification 930.378.014 ua
dc.title Історіографія поглядів дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі ua
dc.title.alternative Historiography of the views of didactives of the end of the XX century on the forms of organization of education in higher school ua
dc.type Article ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу