У статті досліджуються погляди вітчизняних дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій
школі. Джерельною базою стали підручники й навчальні посібники з педагогіки й дидактики вищої школи. Актуальність наукової розвідки визначається тим, що проблеми цінності дидактичних категорій, а також їхньої сутності
й розробленості є важливими для теоретичної генези дидактичної науки. Окрім того, на думку науковців, форми
організації навчання у вищій школі є найменш термінологічно вивченою дидактичною категорією. Мета дослідження – узагальнення поглядів вітчизняних дидактів кінця ХХ століття на форми організації навчання у вищій школі на
основі історіографічного аналізу навчально-методичної літератури з окресленої проблеми. Методами дослідження
стали загальнонаукові методи, а саме: історіографічний аналіз і синтез підручників і навчальних посібників щодо
теми дослідження, які стали підґрунтям для дослідження змістових складових частин зазначеної дидактичної категорії; термінологічний аналіз вказаних історіографічних джерел. Результати наукової розвідки:
1) дидакти кінця ХХ століття виділяли такі форми організації навчання у вищій школі: лекції, семінари, практикуми, лабораторні заняття, навчально-виробничу практику, науково-дослідну роботу;
2) найбільшої уваги науковців зазнала лекція, якій було дано дефініцію, схарактеризовано її особливості, встановлено її складові частини й дидактичне призначення, сформульовано її функції, вказано на необхідність відповідного
підходу до її організації, який визначається її містом у системі навчального процесу;
3) щодо практичних занять, науковці запропонували їх визначення, властивості й дидактичні вимоги до їхнього
проведення;
4) зазначено специфічність і складність узагальнення інших організаційних форм навчання студентів, що стало
причиною дещо меншої уваги з боку дидактів окресленого періоду до їхньої організації.
The article examines the views of domestic didactics of the late twentieth century on the forms of organization of education in
higher school. The source base was textbooks and manuals on pedagogy and didactics of higher school. The topicality of the scientific intelligence is determined by the fact that the problems of the value of didactic categories, as well as their essence
and development are important for the theoretical genesis of didactic science. In addition, according to scientists, the forms
of organization of education in higher school are the least terminologically studied didactic category. The purpose of the study
is to generalize the views of domestic didactics of the late twentieth century on the forms of organization of education in higher
school on the basis of historiographical analysis of educational and methodological literature on the outlined problem. The
research methods were general scientific methods, namely: historiographical analysis and synthesis of textbooks and manuals
on the research topic, which became the basis for the study of the content components of this didactic category; terminological
analysis of these historiographical sources. The results of research:
1) didactics of the late twentieth century identified the following forms of organization of education in higher school: lectures, seminars, workshops, laboratory classes, training and production practice, research work;
2) the greatest attention of scientists was paid to the lecture, which was given a definition, characterized its features, established its components and didactic purposes, formulated its functions, pointed out the need for an appropriate approach to its
organization, which is determined by its place in the educational process;
3) for practical classes, scientists have proposed their definitions, specifics and didactic requirements for their implementation;
4) the specificity and complexity of generalization of other organizational forms of students’ education are indicated, which
became the reason for somewhat less attention from the didactics of the specified period to their organization.
