Працелюбство як пріоритетний напрям виховання молодших школярів у вітчизняній педагогічній думці (др. пол. XIX – поч. XX ст.)

Abstract

У статті висвітлюються проблеми трудового виховання і формування працелюбства у підростаючого покоління у спадщині вітчизняних педагогів як пріоритетні напрямки педагогічної думки. Звертається увага на особливості розвитку проблеми працелюбства у період другої половини XIX – початку XX ст. та їх актуальність на сучасному етапі. Робиться загальний висновок про те, що працелюбство має великий виховний потенціал і визначення його як пріоритетного напрямку розвитку дозволяє підготувати багатогранну особистість з установкою на творчу активність.

В статье освещаются проблемы трудового воспитания и формирования трудолюбия у подрастающего поколения в наследии отечественных педагогов как приоритетные направления педагогической мысли. Обращается внимание на особенности развития проблемы трудолюбия в период второй половины XIX - начала XX в. и их актуальность на современном этапе. Делается общий вывод о том, что трудолюбие имеет большой воспитательный потенциал и определение его в качестве приоритетного направления развития позволяет подготовить многогранную личность с установкой на творческую активность.

The article highlights the problems of labor education and formation of diligence in the younger generation the legacy of Russian teachers as priority directions of pedagogical thought. Draws attention to the peculiarities of the development problems of industry in the period of the second half of XIX - early XX century and their relevance at the present stage. The General conclusion that the hard work has a great educational potential and determination of priority directions of development allows preparing a multi-faceted personality with creative activity.