На основі наукового аналізу надбань вітчизняних і зарубіжних учених здійснено теоретичне обґрунтування сутності соціальної компетентності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей. Обґрунтовано компетентнісна парадигма, яка розглядається як ключова методологія побудови нової вітчизняної системи освіти, що відповідає вимогам інноваційного розвитку суспільства. Здійснено аналіз поглядів учених, відображених в основних аспектах наукового трактування змісту феномену соціальної компетентності: соціологічному, діяльнісному, інституційному, когнітивному, соціокультурному, інтегративному. Доведено, що соціологічні аспекти вивчення соціальної компетентності дозволяють уважати її результатом соціального розвитку особистості, її соціалізації, ефективність якої залежить від взаємодії із соціальним середовищем. Діяльнісний аспект формування змісту соціальної компетентності заснований на навичках активного сприйняття й впливу на соціальну практику, служить формою активного її практичного освоєння. Інституційний аспект розгляду соціальної компетентності передбачає аналіз спроможності людей до освоєння усталених формально і неформально закріплених ціннісних зразків, правил і норм поведінки, функціонування яких у суспільстві дозволяє соціальним суб’єктам ефективно впливати на нього. Когнітивний аспект формування змісту соціальної компетентності дозволяє розглядати в досліджуваному явищі спосіб пізнавального ставлення до дійсності через сукупність знань соціальних сторін життя. Зміст соціальної компетентності в контексті соціокультурного аспекту фіксує розуміння культури як широкого комплексу соціальних явищ, що представляють собою результати і засоби суспільного функціонування і розвитку. Інтегративний аспект вивчення соціальної компетентності трактує її як інтегративне особистісне утворення, що об’єднує в систему уявлення людини про суспільство й саму себе. На основі теоретичного аналізу трактувань поняття «соціальна компетентність» подано авторське визначення сутності соціальної компетентності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей.
The article is based on scientific analysis and the theoretical substantiation of the domestic and foreign modern scientists
achievements of the social essence and competence of intended specialists of socio-economic specialties. The competence
paradigm is substantiated as the key methodology for building a new domestic education system that meets the requirements
of innovative development of society. Analyzing the views of scientists reflected in the main aspects of the scientific interpretation of the phenomenon content of social competence: sociological, active, institutional, cognitive, socio-cultural, integrative. It is proved that sociological aspects of studying social competence allow to be considered as a result of social development and socialization of a person, the effectiveness of which depends on interaction with the social environment. The active aspect of forming the social content competence is based on the skills of active perception and influence on social practice, used as a form of active development of its practical. The institutional aspect of consideration of social competence involves the analysis of people’s ability to develop established formally and informally fixed values, rules and norms of behavior, the functioning of which in society allows social individuals effectively influence it. The cognitive aspect of the content social competence
formation allows us to consider in the phenomenon study a way of cognitive attitude to reality through a set of knowledge
of social aspects of life. The content of social competence in the context of socio-cultural aspect captures the understanding
of culture as a wide range of social phenomena, representing the results and means of social functioning and development. The
integrative aspect of studying social competence treats it as an integrative personal formation that integrates into the system
of human knowledge about society and itself. On the basis of theoretical analysis of interpretations of the concept of «social
competence» the author defines the essence of social competence of intended specialists of socio-economic specialties.