Оновлення парадигми природничої освіти на усіх її етапах обумовлене необхідністю її кореляції з сучасним рівнем
розвитку природничих наук, вимогами до сучасної освіченої людини, реаліями сучасного світу і культури є об’єктивною
вимогою часу. Важливим є те, що саме природнича освіта сприяє створенню цілісного уявлення про наукову картину
світу, усвідомленню людиною свого місця у світі, як невід’ємної частини природи, соціальної адаптації молоді до життя
у швидкоплинних умовах соціально-економічного розвитку країни. Тому актуальною стає проблема розвитку шкільної
природничої освіти в Україні, але не зважаючи на досить значну кількість доробок, розвідок, досліджень, які безпосередньо чи опосередковано торкаються неї, поки що недостатньо досліджень, які б висвітлювали історіографію розвитку шкільної природничої освіти в Україні кінця ХХ – початку ХХI ст. У статті розглянуто проблему розвитку шкільної
природничої освіти в Україні наприкінці ХХ – початку ХХI ст. крізь призму історіографічного дискурсу, що є важливим
під час аналізу розвитку історико-педагогічної науки як цілісної системи знань у співвідношенні різних напрямів єдиного
предметного поля історії педагогіки. На основі проаналізованих джерел виокремлено три етапи становлення природничої освіти: радянський, етап перебудови освіти та сучасний етап. Кожен період має свої особливості у висвітленні проблеми, зумовлені конкретно історичними, ідеологічними, соціокультурними, політичними чинниками, а також розвитком
освіти та історико-педагогічної думки в Україні. Перед сучасними істориками шкільної природничої освіти стоїть ще
чимало проблем, які очікують свого вирішення, вимагають серйозної і поглибленої розробки. Зростання ціннісного потенціалу шкільної біологічної освіти в ХХІ ст. зумовлює необхідність відбору і структурування наукових положень біологічної науки з дотриманням аксіологічного принципу.
The renewal of the paradigm of natural education in all its stages is conditioned by the necessity of its correlation with the modern level of development of the natural sciences, the requirements for the modern educated person, the realities of the modern world and culture are an objective requirement of time. It is important that natural education contributes to the creation of a holistic view of the scientific picture of the world, human awareness of their place in the world, as an integral part of nature, social adaptation of young people to life in the transient conditions of socio-economic development of the country. Therefore, the problem of the development of school science education in Ukraine becomes urgent, but despite the considerable number of developments, explorations, studies that directly or indirectly affect it, there is not enough research to cover the historiography of the development of school science education in Ukraine at the end of XX – beginning XXI century. The article deals with the problem of development of school science education in Ukraine at the end of XX – beginning of XXI century through the prism of historiographical discourse, which is important in analyzing the development of historical and pedagogical science as a coherent system of knowledge in the ratio of different directions of a single subject field of the history of pedagogy. On the basis of the analyzed sources three stages of formation of natural education are distinguished: the Soviet, the stage of restructuring of education and the modern stage. Each period has its own peculiarities in the coverage of problems caused by specific historical, ideological, socio-cultural, political factors, as well as the development of education and historical and pedagogical thought in Ukraine. Contemporary historians of the school of natural education are still facing a lot of problems, which await their solution, and require serious and in-depth development.
The growth of the value potential of school biological education in the 21st century necessitates the selection and structuring
of the scientific provisions of biological science in accordance with the axiological principle.