Соціальні чинники як критерії формування уявлення про політичну відповідальність

Abstract

В оглядовій статті наведені та проаналізовані окремі наукові підходи до проблеми політичної відповідальності, які вказують на те, що це є позаюридична відповідальність як в аксіологічному вимірі, так і в діяльнісному. Поєднання цього поняття з юридичними нормами права не створюють позитивного підґрунтя для виокремлення політичної відповідальності в самостійний вид відповідальності. За результатами аналізу визначено проблематику, яка малодосліджена в наукових колах, а саме означення вичерпного кола суб’єктів політичної відповідальності, критерії та порядок її застосування. Наведене визначення політичної відповідальності з урахуванням вже існуючих наукових підходів зі застосуванням до цього поняття розширеного спектру політичних відносин. Запропоновано розглядати цю проблематику в контексті соціально-психологічного ставлення суб’єктів політичних відносин до публічно-просторових стосунків в поєднанні зі матеріальними (інституційними) компонентами соціальної організації державного управління. Звертається увага на позаюридичний характер політичної відповідальності та наведені соціальні критерії для притягнення до політичної відповідальності. Підкреслюється, що основним критерієм для оцінки та застосування політичної відповідальності до представників владних інституцій є соціальний чинник як індикатор, що відображає рівень їх підтримки суспільними масами та рейтинг авторитетності й безальтернативності в громадському просторі. Водночас відсутність чітких критеріїв застосування політичної відповідальності та законодавча невизначеність щодо вичерпного переліку політичних посад не створює розвитку цієї проблематики, що дає нові наукові поштовхи для вдосконалення вже наявних наукових підходів до застосування відповідальності в публічному просторі.

The review article outlines and analyzes individual scientific approaches to the problem of political responsibility, which indicate that this is an extra-legal responsibility, both axiologically and in terms of activity. Thus, the combination of this concept with the legal norms of law does not create a positive basis for the separation of political responsibility into an independent form of responsibility. The results of the analysis identified problems that are not well-researched in the scientific community, namely the definition of an exhaustive range of subjects of political responsibility, criteria and the procedure for its application. The definition of political responsibility is taken into account taking into account already existing scientific approaches with application of the extended range of political relations to this concept. It is proposed to consider this issue in the context of the socio-psychological attitude of political relations subjects to public-spatial relations in combination with the material (institutional) components of the social organization of public administration. Attention is drawn to the non-legal nature of political responsibility and the social criteria for bringing to political responsibility. Thus, the article draws attention to the fact that the main criterion for assessing and applying political responsibility to the representatives of government institutions is a social factor, which is an indicator that reflects the level of their support to the public and reflects the rating of authority and non-alternativeness in the public space. At the same time, the lack of clear criteria for the use of political responsibility and the legal uncertainty regarding the exhaustive list of political positions does not create a sustainable development of this issue, which further gives new scientific impulses for the improvement of the existing scientific approaches to the application of responsibility in the public space.