Стаття присвячена дослідженню впливу медіапсихологічних чинників на електоральний вибір громадян, формування їх політичної поведінки. Здійснено аналіз перебігу президентської та парламентської передвиборчих кампаній 2019 р. в Україні, виокремлено соціально-психологічні складові цього процесу: а) соціальний протест, як ненасильницька форма реакції на суспільну ситуацію; б) емоційно-чуттєвий чинник, як індикатор ставлення громадян до ситуації та подій, очікуваної чи уявної ситуації. Висвітлено роль у здійсненні електорального вибору емоційно-чуттєвої форми пізнання. Розкрито поняття «карнавалізація політики» як означення практики опосередкованого використання розважальних телевізійних програм і шоу у здійсненні політики, зокрема маніпулятивного впливу під час передвиборчого процесу. Визначено переважні джерела отримання виборцями інформації про політичні події, здійснено аналіз телевізійного контенту найпопулярніших телевізійних програм та змісту телевізійних новин. Акцентовано увагу на ролі в сприйнятті інформації емоцій та їх характеру, а також посилення тенденції до розвитку синдрому набутої безпорадності. У контексті теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінгера, виявлено сув’язність когнітивної та емоційної сфер. Емоції розглядаються як мотиви відповідної поведінки, виникнення яких спричиняє когнітивний дисонанс чи когнітивний консонанс й опосередковано, під час передвиборчих кампаній, впливає на електоральний вибір громадян. Аргументовано, що однією з особливостей сучасних політичних процесів є, з одного боку, тенденція до посилення ірраціонального знання, а з другого – потреба в розробленні проєкту майбутнього, формуванні нових суспільних смислів і політичних орієнтирів, цілісної й несуперечливої світоглядної концепції, покладеної в основу політичної поведінки виборців, що посилює їхню раціональність. Окреслено можливі напрями та шляхи протидії маніпулятивному впливу на свідомість виборців, удосконалення системи політичної освіти й підвищення рівня політичної культури громадян.
The article is devoted to the study of the influence of mediapsychological factors on the electoral choice of citizens, the formation of their political behavior. The analysis of the progress of the 2019 presidential and parliamentary election campaigns in Ukraine, the social and psychological components of this process were identified: a) social protest as a non-violent form of reaction to the social situation; b) emotional and sensory factor as an indicator of citizens' attitude to the situation and events, expected or imagined situation. The role in the electoral choice of the emotionally-sensual form of cognition is highlighted. The concept of "carnivalisation of politics" as a definition of the practice of indirect use of entertaining television programs and shows in the implementation of politics, in particular manipulative influence during the election process, is disclosed. The main sources for obtaining voters' information about political events were identified, the television content of the most popular television programs and the content of television news were analyzed. Emphasis is placed on the role in the perception of information emotions and their nature, as well as increasing the tendency to develop acquired syndrome. In the context of L. Festinger's theory of cognitive dissonance, the connection between the cognitive and emotional spheres is revealed. Emotions are seen as motives of appropriate behavior, the emergence of which leads to cognitive dissonance or cognitive consonance and indirectly, during election campaigns, affect the electoral choices of citizens. It is argued that one of the features of modern political processes is, on the one hand, the tendency to increase irrational knowledge, and on the other - the need to develop a project of the future, the formation of new social meanings and political orientations, a holistic and consistent ideological concept, based on the conduct of behavior voters, which enhances their rationality. Possible directions and ways of counteracting manipulative influence on voters' consciousness, improvement of the political education system and raising the level of political culture of citizens are outlined.
