Розглядається зміна традиційної ролі держави як основної форми політичної організації суспільства під впливом глобалізації. Вона пов’язана з кризою державності, характерною для сучасних країн, коли інші суб’єкти міжнародних відносин перебирають на себе частину повноважень держав і здійснюють визначний вплив на внутрішньосуспільні процеси. Визначаються основні загрози для функціонування суверенних національних держав. Виявлено найсильніший вплив глобалізації на діяльність держави, що відзначається в економіці. Проаналізовано здатність транснаціональних корпорацій впливати на економічні процеси та послаблювати можливості держави контролювати ці процеси й повною мірою виконувати свої функції. В умовах глобалізації держави делегують ряд своїх функцій іншим суб’єктам міжнародних відносин і розробляють нові механізми ефективного управління. Визначено, що трансформація ролі держави в умовах глобалізації пов’язана з посиленням її координаційної функції у межах системи глобального управління з одночасною передачею ряду подібних управлінських функцій іншим наднаціональним структурам. Результатом дослідження є визначення шляхів подолання основних загроз для функціонування держави в умовах глобалізації. Визначено, що в умовах посилення нових глобалізаційних небезпек держава повинна активізувати поряд зі зовнішніми, також і внутрішні механізми захисту національних інтересів. Мова йде про формування соціально консолідованого державою, стійкого до внутрішніх та зовнішніх змін суспільства, що стабільно розвивається. Аналіз проблеми дозволив визначити не лише основні загрози для функціонування суверенних національних держав в умовах глобалізації та механізми їх подолання, але й перспективність подібних досліджень та коло проблемних питань, які потребують подальшого наукового вирішення. Це пошук моделей державного управління суспільними процесами та збереження державної автономії, як здатності забезпечувати власні національні інтереси та досягати поставлені політичні цілі.
The change in the traditional role of the state as the main form of political organization of society under the influence of globalization is considered. It is connected with the crisis of statehood, which is typical for modern countries, when other subjects of international relations take over a part of the powers of states and exercise a decisive influence on the internal social processes. The main threats to the functioning of sovereign nation-states are defined. The strong influence of globalization on the activity of the state which is noted in economy is revealed. The ability of transnational corporations to influence economic processes and weaken the ability of the state to control these processes and fully perform its functions is analyzed. In the conditions of globalization, the states delegate a number of their functions to other subjects of international relations and develop new mechanisms of effective management. It has been determined that the transformation of the role of the State in the context of globalization is linked to the strengthening of its coordination function within the system of global governance, while transferring a number of similar management functions to other supranational structures. The result of the study is the identification of ways to overcome the main threats to the functioning of the State in the context of globalization. It is determined that in the conditions of increasing new threats of globalization, the State should intensify, along with external, as well as internal mechanisms to protect its national interests. We are talking about the formation of a socially consolidated society that is stable to internal and external changes. The analysis of the problem has made it possible to identify not only the main threats to the functioning of sovereign nation-states in the context of globalization and the mechanisms for overcoming them, but also the prospects for such research and the range of problem issues that require further scientific solution. This is a search for promising models of state management of public processes and preservation of state autonomy as an ability to ensure the national interests and achieve the political goals.