Відчуття єдності з науковою спільнотою виявляється у загостренні відповідальності за якість власної праці. Саме якість проведення щорічних конференцій BASEES у Кембриджі вражає тих, хто прибув із наукового середовища, де процедура та формат наукових заходів не в пошані. Тож повчитися з такого досвіду завжди корисно. Особливо підбадьорює надія на те, що конференції такого рівня колись стануть звичними й для українських науковців. Тим паче, що наш постсоціалістичний досвід сам по собі вельми цікавий для закордонних колег. Адже той шлях, що його проходить наукова раціональність в умовах подолання тоталітарної репресії у напрямі до демократичної свободи, актуальний не лише для українців. У сучасних умовах частка раціональності у вимірі свободи набуває універсального значення. Це загострює потребу переосмислення самого феномена свободи. Метою цієї статті є ознайомити українську академічну спільноту з теоретичним та організаційним здобутком цьогорічної конференції BASEES для активнішого залучення українських науковців до світових наукових подій та осмислення шляхів імплементації такого досвіду в себе вдома.
Чувство единства с научной общественностью проявляет себя в обостренной ответственности за качество собственной работы. Именно качество проведения ежегодных конференций BASEES впечатляет прибывших из научной среды, где процедура и формат научных мероприятий не в почете. Поэтому поучиться на таком опыте всегда полезно. Особенно ободряет надежда на то, что конференции такого уровня когда-то будут привычными и для украинских ученых. Тем более что наш постсоциалистический опыт сам по себе весьма интересен нашим зарубежным коллегам. Ведь тот путь, который проходит научная рациональность в условиях преодоления тоталитарной репрессии в направлении демократической свободы, актуален не только для украинцев. В современных условиях доля рациональности в измерении свободы приобретает универсальное значение. Это обостряет потребность в переосмыслении самого феномена свободы. Цель этой статьи – ознакомить украинскую академическую общественность с теоретическими и организационными достижениями конференции BASEES в этом году для более активного приобщения украинских ученых к мировым научным событиям и осмысления путей имплементации такого опыта у себя дома. В этом году конференция была посвящена пятидесятилетию событий Пражской весны. Опыт Пражской весны в оптике рефлексии конференции BASEES убеждает в актуальности проблематики свободы и необходимости переосмыслить ключевой концепт модерного мышления – прогресс. Критика прогресса, которая занижает значимость данного концепта для современного социально-философского дискурса, в основном направлена против прогрессизма в виде модерной механистической версии прогресса. Современная эпоха, проявляя сложные и неоднозначные формы осуществления прогресса, все же склонна скорее к его акцептации, чем отвержению.
Feeling united with academic community reflects in increased responsibility for one’s own quality of work. This is the quality of carrying yearly BASEES Conferences in Cambridge that impresses participants coming from the academic environments in which procedure and scope of events are not really respected. Therefore, learning from this kind of experience is always useful. The most inspiring thing is hope that conferences of such a level someday will become a routine for Ukrainian scholars as well. The more so, because our post-Socialist experience is interesting in itself for our foreign colleagues, since the way which the scientific rationality makes under conditions of overcoming totalitarian repression and aiming at democratic freedom is currently important not for Ukrainians only. Under current conditions, the part of rationality in the dimension of freedom obtains a universal meaning, making the need of reconsidering the phenomena of freedom even more rapid. This article is intended to present to Ukrainian academic community some theoretical and organizational achievements of this year’s BASEES Conference and to engage Ukrainian scholars more actively to participate in international academic events and considering the ways of implementing the experience received into their activities home. This year the conference was dedicated to the fifty years of the Prague Spring. The experience of the Prague Spring in the reflections of the BASEES conference proves the relevance of the issues of freedom and the need to rethink the key concept of modern thinking – progress. The critique of progress that puts under the question the significance of the concept itself for contemporary socio-philosophical discourse is, in the main, directed against progressism as a modern mechanistic version of progress. The revealing of the complex and ambiguous forms of progress in contemporary epoch tends to accept rather than reject the progress.