The articles is based on the existence of a kind of gap between a philosopher and students. Future engineers and even journalists live in other system of ideals. The aim of author is not reasoning in the categories «of due», but study that, why students criticize philosophy. The are two groups of critics – simpletons and nonsimpletons.
A simpletons criticizes because a philosopher destroys the world clarity. A non-simpletons criticizes because sometimes a philosopher teaches the dogmas. Both criticisms determine the attitude toward a deconstruction. For a philosopher it would be easier to follow the demands of the simpletons and to revive a dogma. But in this case philosophy would be converted into ideology. Therefore a philosopher thinking, ability to look at the generally accepted from the unusual point of view.
Стаття відштовхується від факту нерозуміння між філософом-викладачем і студентом. У статті вказана різниця між резонами критиків. «Простак» сумує, що не існує чорно-білого світу. А не-«простак» втомився від банальностей. Філософу неважко відродити догму, але тоді філософія перетворюються на ідеологію, а філософ – на «вченого педанта». Важче відповісти на запити не-«простаків» і навчити (навчитися) свободі мислення, критицизму.
