The paper reveals the human creative potential of philosophy, which is seen in the fact that philosophy, as “the technique of knowledge in freedom through creation of ideas”, can help the personality to master the technique of thinking and technique to be, and brings him/her into the broad contemporary context, which holds and opens the universal values and sense of humanity, comprehented in their past, present and future forms, and thus acts as a “advocate” and “therapist” of humanity. This potential of philosophy is extremely pertinent and should be actualized in the humanistic strategies of higher education in modern conditions, especially in the context of the Fourth Industrial Revolution. But for that philosophy (and philosophers) has to prove the praxeology effectiveness of its core functions – humanistic, worldview, cultural, therapeutic and maximize its human creative potential and mission in general. That implies an update of the philosophical education.
У статті розкрито людинотворчий потенціал філософії, який вбачається у тому, що філософія, як «мистецтво пізнання у свободі через творчість ідей», здатна допомогти особистості оволодіти мистецтвом мислення і мистецтвом жити, а
також виводить її у широкий контекст сучасності, утримуючи і відкриваючи у ньому універсальні цінності і смисли людяності, осягнені в їх минулих, сучасних і майбутніх формах, і, ти самим, виступає «захисницею» і «терапевтом» людства. У сучасних умовах, особливо у контексті Четвертої індустріальної революції, цей
потенціал філософії є надзвичайно затребуваним і має бути максимально актуалізований у гуманістичних стратегіях вищої освіти. Але для цього філософії
(і філософам) дуже важливо переконливо довести праксеологічну дієвість своїх
основних функцій – гуманістичної, світоглядної, культуротворчої, терапевтичної і максимально розкрити свій людинотворчий потенціал і призначення у
цілому. Що передбачає і відповідне оновлення самої філософської освіти.
