Digital Repository
Dragomanov
Ukrainian State University

Витоки та вихідні положення щодо становлення нової біоетики та програми "Інтегративної біоетики" Ч. 1 (переклад з німецької Ганни Губенко)

ISSN: 2310-8290

Show simple item record

dc.contributor.author Гоффман, Т. С.
dc.date.accessioned 2020-06-02T09:03:23Z
dc.date.available 2020-06-02T09:03:23Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Гоффман, Т. С. Витоки та вихідні положення щодо становлення нової біоетики та програми "Інтегративної біоетики" Ч. 1 (переклад з німецької Ганни Губенко) / Т. С. Гоффман // Філософія освіти. Philosophy of Education : науковий часопис / Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2018. – № 1 (22). – C. 211-223. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/29210
dc.description.abstract У статті порівнюються різні моделі біоетики. Домінуюча модель біоетики аналізується як нова галузь прикладної етики, що зосереджена на її походженні, особливим чином на питаннях медичної етики, висхідних від репродуктивної медицини. В рамках цієї концепції формальне застосування етичних принципів в медичній практиці зазвичай розуміється як стратегія збереження автономії особистості. Інша модель, «холістична», пов’язана з іменами Ван Ренсселера Поттера й Ханса Йонаса й акцентується на етичних питаннях, що обговорюються в ширшому контексті «загальної медитації» життя в цілому, природи та людських життєвих світів. «Холістична» біоетика фокусується на ідеї цілісності, а також допускає внутрішній «живий» плюралізм перспектив, що відповідає самодиференціації життя у безліч життєвих світів. Третя модель – інтегративна біоетика, яка не тільки намагається поєднати, з одного боку, перспективи автономії та, з іншого, життя та природи в цілому, але також показує, що біоетика заснована на власних джерелах нормативності (наприклад, в ідеї щодо життя). З цих джерел також постає завдання «інтегрувати» перспективи різних наукових дисциплін про життя в цілому. У статті розглянута концепція «інтегративної біоетики» з наступними характеристиками: інтегративна біоетика розглядає всі види взаємодії між людьми, живими істотами та природою у цілому; вона трансдисциплінарна і тому заснована на діалозі наук, у яких є біоетична обізнаність щодо визначених проблем; вона відкрита також для ненаукових проявів індивідуальної та суспільної свідомості, й тому під час обговорення життя в нормативному сенсі все ж залишається у контакті з дійсними життєвими світами реальних людей. У кінці статті обговорюється інтегративна біоетика як приклад сенсу щодо ідеї «природної волі». ua
dc.description.abstract В статье сравниваются различные модели биоэтики. Доминирующая модель биоэтики анализируется как новая область прикладной этики, сосредоточенная на ее происхождении, особенно на вопросах медицинской этики, восходящих от репродуктивной медицины. В рамках этой концепции формальное применение этических принципов в медицинской практике обычно понимается как стратегия сохранения частной автономии личности. Другая модель, «холистическая», связана с именами Ван Ренсслера Поттера и Ганса Йонаса и акцентируется на этических вопросах, обсуждаемых в более широком контексте «общей медитации» жизни в целом, природы и человеческих жизненных миров. «Холистическая» биоэтика фокусируется на идее целостности, а также допускает внутренний «живой» плюрализм перспектив, что соответствует самодифференцированию жизни во множество жизненных миров. Третья модель – интегративная биоэтика, которая не только пытается совместить, с одной стороны, перспективы автономии и, с другой, жизни и природы в целом, но также показывает, что биоэтика основана на собственных источниках нормативности (например, в идее жизни). Из этих источников также встает задача «интегрировать» перспективы различных научных дисциплин по вопросам жизни в целом. В статье рассмотрена концепция «интегративной биоэтики» со следующими характеристиками: интегративная биоэтика рассматривает все виды взаимодействия между людьми, живыми существами и природой в целом; она трансдисциплинарна и поэтому основана на диалоге наук, у которых может возникать биоэтическая осведомленность о проблеме; она открыта также для ненаучных проявлений индивидуального и общественного сознания, и, поэтому при обсуждении жизни в нормативном смысле все же остается в контакте с действительными жизненными мирами реальных людей. В конце статьи обсуждается интегративная биоэтика как пример смысла идеи «естественной воли». ua
dc.description.abstract The article compares different models of bioethics. The dominant model considers bioethics as just a new area of applied ethics focusing in its origin mainly on questions of medical ethics like those rising from reproductive medicine. Within the framework of this concept, the formal application of ethical principles on medical practices is normally understood as a strategy for the preservation of personal autonomy of the individual. Another model linked e.g. to the names of Van Rens-selaer Potter or Hans Jonas can be called a “holistic” one and refers to ethical issues discussed within the greater context of “general meditation” of life in general, nature and human life-worlds. Holistic bioethics focuses on the idea of integrity, and it also allows an internal “living” pluralism of perspectives, which corresponds to the self-differentiation of life in a plurality of life-worlds. The third model is an integrative bioethics which not only tries to combine the perspectives of autonomy on the one hand, life and nature as a whole on the other, but also shows that bioethics is founded on its own sources of normativity (e.g. in the idea of life). From these sources also rises its task of “integrating” the perspectives of different scientific disciplines on issues of life in general. The concept of “integrative bioethics” is promoted in the article because of the following characteristics: integrative bioethics considers all kinds of interaction between autonomous persons, living beings and nature in general; it is transdisciplinary and therefore based on a dialogue of all sciences in which bioethical awareness of the problem may arise; it is open also to non-scientific manifestations of individual and social consciousness and therefore in discussing live in a normative sense nevertheless stays in contact with the real life-worlds of real people. At the end of the article integrative bioethics is discussed with regard to the example of the meaning of the idea of a “natural will”. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher НПУ імені М. П. Драгоманова ua
dc.subject біоетика ua
dc.subject прикладна етика ua
dc.subject нормативність життя ua
dc.subject трансдисциплінарність ua
dc.subject «природна воля» ua
dc.subject биоэтика ua
dc.subject прикладная этика ua
dc.subject нормативность жизни ua
dc.subject трансдисциплинарность ua
dc.subject «естественная воля» ua
dc.subject bioethics ua
dc.subject applied ethics ua
dc.subject normativity of life ua
dc.subject transdisciplinarity ua
dc.subject natural will ua
dc.subject.classification 009:168 ua
dc.title Витоки та вихідні положення щодо становлення нової біоетики та програми "Інтегративної біоетики" Ч. 1 (переклад з німецької Ганни Губенко) ua
dc.type Article ua


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics