Проблемне навчання філософії (на прикладі Національного університету "Львівська політехніка")

Abstract

В Україні вже не перший рік триває реформа вищої освіти, в якій мало уваги приділяється змінам у навчанні та викладанні філософії. У статті автор досліджує види технологій проблемного навчання філософії та її методи, обґрунтовує необхідність запровадження таких технологій у викладанні філософії, а також показує специфіку застосування таких технологій під час навчання філософії у Національному університеті «Львівська політехніка». Будь-яке проблемне навчання є пошуком та пізнанням невідомого. Воно ґрунтується на ментальній, вольовій та емоційній активності того, хто навчається, але, перш за все, воно вимагає зацікавленості предметом дослідження. Автор стверджує, що проблемне навчання можна практикувати у невеликих студентських групах, в яких рівень зацікавленості та вмотивованості навчатися філософії є рівномірним й достатнім. Також автор запроваджує власну класифікацію проблемних завдань з філософії, які допоможуть краще використовувати навчальний матеріал відповідно до рівня студентів, а саме: 1) проблемні ситуації, які сприяють формулюванню нових понять (узагальнюють усе попереднє знання та виводять з нього нове); 2) історико-філософські проблемні ситуації – це ситуації, базовані на історико-філософському матеріалі, коли студенти порівнюють вирішення тієї чи іншої філософської проблеми у тій чи іншій філософії певної епохи, порівнюють підходи різних філософів; 3) проблемна ситуація, яка розвиває, полягає у тому, що студенти навчаються розуміти логіку визначення того чи іншого філософського поняття, починають розуміти того чи іншого філософа та його методи у створенні понять, якими він оперує.

В Украине уже не первый год продолжается реформирование высшего образования, в котором мало внимания уделяется изменениям в обучении и преподавании философии. В статье автор исследует виды технологий обучения философии и её методы, аргументирует необходимость введения таких технологий в обучение и преподавание философии, а также анализирует специфику использования таких технологий в процессе обучения и преподавания философии в Национальном университете «Львовская политехника». Любое проблемное обучение есть поиск и познание не-известного. Оно основывается на ментальной, волевой и эмоциональной активности обучающихся философии, но, прежде всего, оно требует заинтересованности предметом исследования. Автор утверждает, что проблемное обучение философии можно практиковать в небольших студенческих группах, в которых уровень заинтересованности та мотивированности обучению философии есть однородным и достаточным. Также автор наводит собственную классификацию проблемных ситуаций, которые помогут лучше использовать учебный материал в соответствии с уровнем подготовленности студентов, а именно: 1) обобщающие проблемные ситуации, которые способствуют формированию новых понятий (обобщают прошлое знание и выводят новое); 2) историко-философская проблемная ситуация, в которой используется историко-философский материал для сравнения решения той или иной философской проблемы в разные эпохи развития философии; 3) проблемная ситуация, которая развивает понимание логики определения того или иного философского понятия, становление его значений и тех методов, которые использует тот или иной мыслитель для построения своей философии.

The reform of higher education continues in Ukraine more than a year; however it does not pay much attention to the changes in the teaching of philosophy. In the article the author investigates different technologies of the problem-based teaching of philosophy and its methods, substantiates the necessity of introducing such technologies in the teaching of philosophy and also shows the specifics of the application of such technologies during the teaching of philosophy at the Lviv National Polytechnic University. Any problem-based education is searching and cognition of unknown. It is based on mental, volitional, and emotional activity, but, above all, it requires to be interested in the subject of study. The author stresses that problem-based education can be practiced in small student groups, which have the sufficient level of interest and motivation to study philosophy. Also, the author introduces his own classification of problem solving tasks in teaching of philosophy, which will help to apply educational material in accordance with the level of students, for example: 1) problematic situations that contribute to the formulation of new concepts (they help to generalize all previous knowledge and extract from it a new one); 2) historical and philosophical problematic situations – these are situations based on historical and philosophical material, when students compare the solution of some philosophical problem in the philosophy of a certain epoch, compare the approaches of different philosophers; 3) developmental problematic situations which help students to understand the logic of defining some philosophical concept, to understand one or another philosopher and his methods of creating concepts.