Освіта і повсякденні реалії Третього рейху: мемуари і теоретичні реконструкції

Abstract

Повсякденні реалії виховних та освітніх практик Третього рейху реконструюються у мемуарах включених спостерігачів цих процесів. Фрагменти цих мемуарів наводяться як додатковий фактологічний матеріал, що доповнює теоретичні рефлексії освітніх трансформацій тоталітарного зразка через звернення до їх суб’єктивного сприйняття. Попри різне походження і різну життєву позицію усі автори поданих у перекладі фрагментів зосереджуються на тих рисах тоталітарних інновацій в освіті та вихованні, які є несумісними з гуманістичною освітньою традицією. Повсякденне життя університетських і шкільних спільнот у Третьому рейху визначалось ідеологією націонал-соціалізму. Спогади про діяльність М. Гайдеггера на посаді ректора Фрайбурзького університету (Г. Готтшальк, Г. Йонас, К. Льовіт, Г. Цезар) розкривають амбівалентність його способу мислення та дій. Його націоналізм одначе не переходив в різкий антисемітизм, коли йшлось про управління універ-ситетом. Расова теорія як складова ідеології націонал-соціалізму не була визначальною для тих освітніх інституцій, де освітні традиції поєднувались з гуманістичними цінностями, які домінували у родинах (Г. Цезар, Л. Шмідт). Деякі спроби стимулювати альтруїстичну соціальну поведінку учнів та студентів (допомога і солідарність) виявились неефективними у Третьому рейху через їхню директивну природу ( Г. Цезар). Порівняння націонал-соціалістичної моделі школи зі школою Ліхтварка, здійснене Л. Шмідт, показує переваги ідеологічно незаангажованих освітніх інституцій, які застосовували свою педагогічну і соціальну свободу для всебічного розвитку особистості. Досвід перебування у Спілці німецьких дівчат у поєднанні з досвідом примусової праці критично аналізується у спогадах Г. Цезар і Л. Шмідт. Соціальний статус жінок та їх виховний вплив в родинах взірця Третього рейху реконструйовані Б. Фінкен. Вона доводить, що ідеологія Третього рейху відводила жінці роль підлеглого члена суспільства.

Повседневные реалии образовательных и воспитательных практик Третьего рейха реконструируются в мемуарах включенных наблюдателей этих процессов. Фрагменты этих мемуаров приводятся как дополнительный фактологический материал к рефлексиям тоталитарных трансформаций в образовании, чему способствует обращение к их субъективному восприятию. Несмотря на разное происхождение и несовпадение жизненных позиций все авторы переведенных фрагментов концентрируют свое внимание на тех чертах тоталитарных образовательных нововведений, которые являются несовместимыми с гуманистической традицией в образовании. По-вседневная жизнь университетских и школьных сообществ в Третьем рейхе определялась идеологией национал-социализма. Воспоминания о деятельности М. Хайдеггера в должности ректора Фрайбургского университета (Г. Готтшальк, Г. Йонас, К. Левит, Г. Цезар) раскрывают амбивалентность его мышления и действия. Однако его национализм в управленческой деятельности не переходил в резкий анти-семитизм. Расовая теория как составляющая идеологии национал-социализма не была определяющей в тех образовательных институциях, где образовательные традиции были ориентированы на гуманистические ценности, которые также поддерживались в семьях (Г. Цезар, Л. Шмидт ). Некоторые попытки стимулирования альтруистического социального по-ведения учащихся и студентов в Третьем рейхе оказались неэффективными, поскольку имели директивный характер (Г. Цезар). Сравнение национал-социалистической модели школы со школой Лихтварка осуществила Л. Шмидт, показывая преимущества последней в формировании всесторонне развитой личности. Социальный статус женщины в Третьем рейхе, ее воспитательное влияние на детей в рамках семьи, соответствующей идеологическим штампам Третьего рейха, воссоздает Б. Финкен, особо акцентируя ее социально зависимый характер.

The everyday realities of educational practices of the Third Reich are reconstructed in the memoires of involved observers of these processes. The most of them can be used as a factual supplement to theoretical reflections on totalitarian transformations in education as their subjective perceiving. Despite of different origin and life attitudes all the authors of translated fragments are concentrated on those features of totalitarian educational innovations which show their completely incompatibility with the humanistic tradition in education. The everyday life of universities’ and school’s communities in the Third Reich was determined by the national-socialist ideology. The recalling on Heidegger’s activities as the rector of the University in Freiburg (H. Gottschalk, H. Jonas, K. Lцwith, G. Cesar) expose the ambiguity of his way of thinking and acting, what was also noticeable in his habitus. His nationalism was not combined strong with the anti-Semitism in the university’s management. The race theory as a part of national-socialismideology wasn’t definitive for the everyday life in those educational institutions, where the educational traditions were connected with the humanistic values existing in families (L. Schmidt, G. Cesar). Some attempts to stimulation of the pro-social behavior of pupil and students (helping and solidarity) were not effective in the Third Reich because of their directive nature (G. Cesar). The comparison of the national-socialism model of the school and the Lichtwark School taking by L. Schmidt demonstrates the advantages of non-indoctrinated educational institutions withthe pedagogical and socialfreedom used for the all-side development of pupil personality. The experience of the membership in BMD (League of German girls), connected with the force working is critically analyzed by G. Cesar and L. Schmidt. The social status of women and their educational influence in the family of the Third Reich design is reconstructed by B. Vinken. She shows that the fascist ideology provides only the subordinated role of women in all spheres of the social life including the educational practices.