У статті як вихідне розглянуто та здійснено аналіз поняття «рухові порушення». Проаналізовано також запропоновані різними фахівцями основні класифікації рухових порушень у дітей з точки зору педагогіки, медицини, фізіології та неврології за складовими їх компонентів (рівня реалізації порушень, ступеня допомоги, якої потребує дитина, ступеня відставання від стовідсоткового результату здорових однолітків), за специфічними особливостями м'язового тонусу, рівнем локалізації ураження ЦНС (черепно-мозкової або спинальної, кортикальної, стовбурової або спинальної), специфічними особливостями спастичних проявів залежно від місця локалізації осередку ураження; за ступенем вираженості рухових порушень і проявів спастики м'язів; за топографією обширності спастичних парезів, обсягом осередку та його соматоскопічними властивостями, характеру осередку і особливостями його взаємодії з іншими органами і системами мозку; за специфікою проявів спастики м'язів, хронологією давності осередку ураження ЦНС, за динамікою перебігу патогенних процесів, а також місцем знаходження осередку вздовж усього рефлекторного кільця. Аналіз існуючих класифікацій рухових порушень у дітей засвідчив, що в основі цих класифікацій часто лежить лише одна або дві ознаки. Такий підхід не може гарантувати комплексності у класифікуванні спастичних рухових порушень, внаслідок чого це може негативно позначитися на побудові індивідуалізованої корекційної стратегії і тактики. У статті запропоновано нові багатофакторні підходи щодо комплексного класифікування спастичних рухових порушень у дітей раннього та дошкільного віку. Більш точна й об'єктивна диференціація таких уражень, на нашу думку, допоможе в майбутньому ефективно реалізовувати один із найважливіших принципів корекційної педагогіки – особистісно-орієнтований, за якого максимально враховуватимуться всі особливості психофізичного розвитку дитини. Тільки в такому випадку корекційні заходи дадуть позитивний результат. На основі запропонованих підходів передбачається створення нової універсальної класифікації спастичних рухових порушень у дітей раннього та дошкільного віку.
В статье в качестве исходного рассмотрено само понятие «двигательные нарушения» и осуществлѐн его анализ. Также проанализированы предложенные различными специалистами основные классификации двигательных нарушений у детей с позиции педагогики, медицины, физиологии и неврологии по составляющим их компонентам (уровню реализации нарушений, степени помощи, в которой нуждается ребѐнок и степенью отставания от 100%-го результата здоровых сверстников), специфическим особенностям мышечного тонуса, уровням локализации поражения ЦНС (черепно-мозговой или спинальный, кортикальный, стволовой или спинальный), специфическим особенностям спастических проявлений в зависимости от места локализации очага поражения; по степени выраженности двигательных нарушений и проявлений спастики мышц; топографии распространѐнности спастических парезов, обширности очага и его соматоскопических свойств, характера очага и особенностей его взаимосвязи с другими органами и системами мозга; по специфике проявления спастики мышц, хронологии давности очага поражения ЦНС, по динамике протекающих патогенных процессов, а также месту нахождения очага на протяжении рефлекторного кольца. Анализ существующих классификаций двигательных нарушений у детей показал, что в основе их классификаций часто лежит один или два признака классифицирования. Такой подход не может гарантировать комплексности при классифицировании спастических двигательных нарушений, что может негативно сказаться на построении индивидуализированной коррекционной стратегии и тактики. Предложены новые, многофакторные подходы к комплексному классифицированию спастических двигательных нарушений у детей раннего и дошкольного возраста, которые позволят в дальнейшем более точно и объективно дифференцировать спастические двигательные нарушения у детей. Такой подход, в свою очередь, позволит более полно и эффективно реализовывать один из важнейших принципов коррекционной педагогики – личностно-ориентированный подход, при котором будет максимально учтены все особенности психофизического развития ребѐнка. Только в таком случае результат коррекционных мероприятий будет максимальным и относительно динамичным по времени. На основе предложенных подходов предполагается создание новой универсальной классификации спастических двигательных нарушений у детей раннего и дошкольного возраста.
In the article as an input data, examined the concept of a "movement disorder" itself and its analysis is implemented. Also analyzed are the main classifications of children motor disorders from the position of pedagogy, medicine, physiology and neurology on the components that make them up (the level of violations implementatio, the degree of assistance the child needs and the degree of delay from the 100% result of healthy peers), specific features of muscle tone, of localization levels of the central nervous system lesion (craniocerebral or spinal, cortical, trunk or spinal), specific features of spastic manifestation depending on the localization of the lesion; on the severity of motor disorders and manifestations of muscles spasticity; the topography of the prevalence of spastic paresis, large pockets and somatoscopic properties, the nature of the hearth and the peculiarities of its relations with other organs and brain systems; specificity of muscle spasm manifestation, the chronology of the central nervous system lesion presence, the dynamics of the pathogenic processes taking place, and the location of the focus during the reflex ring. Analysis of existing classifications of the motor disorders in children showed that in the basis of these classifications is placed one or two features. Such approach can not guarantee complexity in the classification of spastic motor disorders, which can negatively affect on the construction of an individualized correctional strategy and tactics. In the article are proposed new, multifactorial approaches to the complex classification of spasmodic motor disorders in children of early and preschool age, which will allow to further, more accurately and objectively, differentiate spastic motor disorders in children. This approach, in turn, will allow to implement more fully and effectively one of the most important principles of correctional pedagogy - a person-oriented approach, which will take into account all the features of the child's psycho-physical development. Only in this case the result of the corrective measures will be maximized. On the basis of the proposed approaches, a new universal classification of spastic motor disorders in children of early and preschool age is proposed.
