Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері вищої освіти Канади. Встановлено, що політика у сфері вищої освіти є децентралізованою. Вищу освіту розглядають як ключову сферу державних інвестицій в економічний і соціальний розвиток країни. Виявлено відмінності між провінціями, а саме у сфері законодавчого забезпечення
вищої освіти (університети діють відповідно до Закону про сектор вищої освіти, про університетську систему, регулюються окремими законами). Існують специфічні особливості бухгалтерського обліку у провінціях на основі урядового контролю за діяльністю університетів, що впливає на можливість університетів приймати фінансові рішення.
З’ясовано, що у провінції Британська Колумбія університети не мають право брати позики, продавати активи, підписувати колективні договори, встановлювати заробітну плату керівному складу або відкривати нові академічні програми без схвалення Уряду. Уряди провінцій визначають розмір фінансової підтримки для закладу вищої освіти, прямо або
опосередковано впливають або контролюють університетські рішення щодо рівня оплати навчання. Університетам
дозволено збільшувати доходи шляхом стягнення значно більших зборів із іноземних студентів. Основними джерелами
доходу канадських університетів є гранти Уряду та плата за навчання, але баланс між ними варіюється залежно від
провінції. Розглянуто модель фінансування університетів у провінції Онтаріо. Модель містить три основних компоненти: Базове фінансування набору студентів через Базовий операційний грант (Basic Operating Grant), що має на
меті забезпечити рівень стабільності та передбачуваності й дозволяє університетам здійснювати довгострокове
планування; фінансування результатів діяльності базується на ключових показниках ефективності Key Performance
Indicators (KPIs) (показник питомої ваги випускників, рівень зайнятості впродовж шести місяців і двох років після
закінчення навчання); цільові гранти.
The analysis of legislative support of higher education of Canada is carried out. It was defined, that higher education policy is decentralized. Higher education is seen as a key area of public investment in the economic and social development of the country. Differences between provinces in the area of legislative support of higher education are identified. They are universities operate in accordance with the Law on the Higher Education Sector, the University System, and they are regulated
by separate laws. There are specific features of accounting in the provinces based on government control over the activities
of universities, which affects the ability of universities to make financial decisions. It was defined, that universities in province
British Columbia are not allowed to borrow, sell assets, sign collective agreements, set salaries to administrative staff, or open
new academic programs without government approval. Provincial governments determine the amount of financial support for
a higher education institution, directly or indirectly influence or control university decisions regarding tuition rates. Universities
are allowed to increase revenue by charging much higher fees for international students. Government grants and tuition fees are
the main sources of income for Canadian universities, but the balance varies between provinces. The funding model for universities in Ontario has been investigated. This model include three main components. They are Basic funding of student enrollment through a Basic Operating Grant, which aims to provide stability and predictability and enable universities to make long term planning; performance-based funding is based on the Key Performance Indicators (KPIs) (graduates, employment rate for six months and two years after graduation); targeted grants.