В статті аналізуються дослідники неомарксистської орієнтації, котрі прагнули розкрити зв’язок міської та регіональної політики з класовими відносинами, процесами накопичення капіталу і власністю. Констатується, що у проведених неомаркистських емпіричних дослідженнях було виявлено те, що міська та регіональна політика здійснюється головним чином в інтересах великого капіталу; їх виразником є, перш за все, центральний уряд, що має можливості реалізувати свою волю як на національному, так і на місцевому рівнях через втручання в діяльність муніципальних та регіональних органів влади.
В статье анализируются исследователи марксистской ориентации, которые стремились раскрыть связь городской и региональной политики с классовыми отношениями, процессами накопления капитала и собственностью. Констатируется, что в проведенных неомарксистских эмпирических исследованиях было обнаружено, что городская и региональная политика осуществляется главным образом в интересах крупного капитала; их выразителем выступает прежде всего центральное правительство, что возможности реализовать свою волю как на национальном, так и на местном уровнях из-за вмешательства в деятельность муниципальных и региональных органов власти.
This article analyzes the researchers of Marxist orientation, which sought to reveal the relationship of urban and regional policy of class relations, the processes of capital accumulation and property. It is noted that neomarxist empirical studies have found that urban and regional policy is mainly for the benefit of big business; the central government that has the capacity to implement their will at both the national and local levels through intervention in the municipal and regional authorities.
