Розглянуто традиції української педагогічної журналістики, які позиціонуються автором як історично сформований стійкий аксіологічний і соціокультурний комплекс норм, правил, цінностей, ідей і підходів до висвітлення процесу розвитку вітчизняної освіти. Окреслено педагогічну журналістику як відображення попереднього досвіду діяльності та форму впливу минулого на події сьогодення, що мають історичний характер і аксіологічний іманентний зв’язок з інноваціями. Механізм їх взаємодії з суспільством, системою освіти слід розглядати в історичному контексті. Зазначено, що якісні характеристики педагогічної преси мають об’єктивну основу, залежать від “включення” видань в історично конкретизовану систему суспільних відносин у контексті формування традицій педагогічної журналістики як категорії педагогічної науки.
Представлены традиции отечественной педагогической журналистики, которые позиционируются автором в качестве исторически сформированного стойкого комплекса аксиологических и социокультурных норм, правил, ценностей, идей и подходов отечественной педагогической журналистики к освещению процесса развития отечественного образования. Очерчена педагогическая журналистика как отражение предыдущего опыта деятельности и форма влияния прошлого на нынешнее время, которые носят исторический характер и имеют имманентную связь аксиологии с инновациями. Механизм их взаимодействия с обществом, системой образования следует рассматривать в историческом контексте. Отмечено, что качественные характеристики педагогической прессы имеют объективную основу, зависят от “включения” изданий в исторически конкретизированную систему общественных отношений в контексте формирования традиций педагогической журналистики как категории педагогической науки.
The article presents the traditions of national pedagogical journalism, which are positioned by the author as a historically formed resistant complex of axiological and sociocultural norms, rules, values, ideas and approaches of national pedagogical journalism to highlight the development of national education. Outlined pedagogical journalism as a reflection of previous experience and the form of the influence of the past on the current time, which are historical in nature and have an immanent connection between axiology and innovation. It has been postulated that the mechanism of their interaction with society, the education system should be considered in a historical context. It is noted that the qualitative characteristics of the pedagogical press have an objective basis, depend on the “inclusion” of publications in the historically specified system of social relations in the context of the formation of traditions of pedagogical journalism as a category of pedagogical science.
