Отмечается роль отношений учителя и ученика, особенно учителей, в адаптации учебной деятельности малолетних школьников. Младший школьный возраст − один из самых важных и трудных моментов в жизни ребенка, означает его готовность к новым обязанностям. Именно в период младшего школьного возраста удачная адаптация к учебной деятельности становится причиной появления у ученика чувства коллективизма, а также межличностных отношений. Следует отметить, что ученик не может в одиночку справиться с этим трудным периодом. Он с самого начала обучения нуждается в помощи взрослых, особенно учителей. В школе существуют особые типы взаимоотношений между учителями и учениками. Именно под влиянием учебной деятельности малолетние школьники, выстраивая отношения с другими людьми, особенно с учителями и одноклассниками, учатся тому, как общаться с ними за пределами своих семей. В результате адаптации к обучению школьник, в рамках взаимодействия со сверстниками и учителями, принимает условия новой деятельности. Следует отметить, что в статье правильно установленное отношение учителя и ученика привлекает внимание как основной критерий во время адаптации. В то же время в исследовании отмечается, что для ребенка искренность и твердость первоначального отношения с учителем играют важную роль в его последующей деятельности. На самом деле адаптация к учебной деятельности помогает школьнику найти свое место в системе взаимоотношений. Следует учесть, что невозможно осуществлять учебный процесс без участия учителя. В прямом смысле слова обучение − это процесс иммунизации знаний, умений и навыков школьнику с участием учителя. В статье как важный аспект рассматривается адаптация отношений учителя и ученика к учебной деятельности детей. Основная цель исследования − определение отношений учителя и ученика, в то же время фактора учителя в адаптации учебной деятельности.
Йдеться роль відносин вчителя і учня, особливо вчителів, в адаптації навчальної діяльності малолітніх школярів. Молодший шкільний вік − один із найбільш важливих і важких моментів у житті дитини − означає його готовність до нових обов’язків. Саме в період молодшого шкільного віку вдала адаптація до навчальної діяльності стає причиною появи в учня почуття колективізму, а також міжособистісних відносин. Варто зазначити, що учень не може самостійно впоратися з цим важким періодом. Він із самого початку навчання потребує допомоги дорослих, особливо вчителів. У школі існують особливі типи взаємин між учителями і учнями. Саме під впливом навчальної діяльності малолітні школярі, вибудовуючи відносини з іншими людьми, особливо з вчителями і однокласниками, вчаться тому, як спілкуватися з ними за межами своїх сімей. У результаті адаптації до навчання школяр у рамках взаємодії з однолітками і вчителями приймає умови нової діяльності. Варто зазначити, що в статті правильно встановлене ставлення вчителя і учня привертає увагу як основний критерій під час адаптації. Водночас у дослідженні наголошується, що для дитини щирість і твердість початкових відносин з учителем відіграють важливу роль у його подальшій діяльності. Насправді адаптація до навчальної діяльності допомагає школяреві знайти своє місце в системі взаємин. Слід врахувати, що неможливо здійснювати навчальний процес без участі вчителя. У прямому сенсі слова навчання − це процес імунізації знань, умінь і навичок школяреві за участю вчителя. У статті як важливий аспект розглядається адаптація відносин вчителя і учня до навчальної діяльності дітей. Основна мета дослідження − визначення відносин вчителя і учня, в той же час фактора вчителя в адаптації навчальної діяльності.
The article notes the role of teacher and student relationships, especially teachers, in adapting the learning activities of young schoolchildren. The younger school age is one of the most important and difficult moments in a child’s life, which means his readiness for new responsibilities. It was during the period of primary school age that a successful adaptation to learning activity causes a student to have a sense of collectivism, as well as interpersonal relations. It should be noted that the student cannot alone cope with this difficult period. From the very beginning of his studies, he needs the help of adults, especially teachers. In school, there are special types of relationships between teachers and students. It is under the influence of learning activities that young schoolchildren, building relationships with other people, especially with teachers and classmates, learn how to communicate with them outside their families. As a result of adaptation to learning, the student, in the framework of interaction with peers and teachers, accepts the conditions of a new activity. It should be noted that in the article the correctly established attitude of the teacher and the student draws attention as the main criterion during adaptation. At the same time, the study notes that for the child the sincerity and firmness of the initial relationship with the teacher play an important role in his follow-up. In fact, adaptation to learning activities helps the student to find their place in the system of relationships. It should be noted that it is impossible to carry out the educational process without the participation of the teacher. In the literal sense of the word, learning is the process of immunizing the knowledge and skills of a student with the participation of a teacher. The article considers as an important aspect the adaptation of the relationship of a teacher and a student to the educational activities of children. The main goal of the research is to determine the relationship between a teacher and a student, while at the same time the factor of a teacher in adapting educational activities.
