В статті розглядаються основні концепції спортивно – гуманістичного виховання; визначається поняття такого виховання та його співвідношення з іншими поняттями виховання такими як «гуманізм»; «гуманітарне виховання»; «гуманістичне виховання»; «діалектика виховання», а також аналізуються основні гуманістичні та дегуманістичні тенденції в розвиткові сучасного спорту вищих досягнень. На відміну від фізичного виховання, яке розробляється за різними теоретичними та практичними аспектами, довготривалий час питання спортивно – гуманістичного виховання звернуло на себе увагу в останні два десятиріччя. Законодавче підтвердження це питання, як й сам термін «спортивно – гуманістичного виховання», отримало в прийнятій Декларації «Молодь та спорт» в м. Ліссабоні на конференції міністрів спорту європейських країн. Сьогодні тема розглядається в широкому аспекті а саме як спортивно – гуманістичне виховання різних соціально – демографічних груп дітей а також юнацтва, молоді та спортсменів, тренерів й навіть вболівальників. Але особливе значення та актуальність ця тема має для студентів фізкультурно – спортивних вишів як носіїв спортивної діяльності, так як в значній мірі саме від них залежать основні тенденції розвитку спорту та, насамперед, процеси його гуманізації як соціального явища. Останнім часом це питання розробляється в науковій філософській, соціологічний, а також педагогічній та спортивній літературі в різних працях вітчизняних та зарубіжних авторів.
This article considers the base concepts of sport and humanic bringing up; this article determines the term and its correlation with other terms of bringing up such as “humanism”, “humanic bringing up”, “dialectics of bringing up” as well as this article analyzes the base humanic and anti – humanic tendencies at
development of modern sport of high achievements. The physical bringing up has been developed on various theoretical and practical aspects but sport and humanic bringing up is paid attention to itself at last two decades. This question as well as the term “sport and humanic bringing up“ is confirmed with the help of the law confirmation at Declaration “The youth and the sport” at Lisboa on conference of European ministers of sport. At resent this theme is considered at wide aspect namely as sport and humanic bringing up of various social and demographic groups of children as well as youth and sportsmen, trainers and even fans. But especial meaning and actuality this theme has for students of physical and sport higher educational establishments as launchers of sport activities because from these establishments the base tendencies of developing sport and first of all the processes of its humanization as social phenomenon are depended on. At present this question is developed at scientific phylosophical, sociological and pedagogical literature and at sport literature at various works of domestic and foreign authors.
