У статті висвітлено аналіз результатів експериментального дослідження виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності. З цією метою здійснено порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів дослідження за показниками когнітивного, емоційно-ціннісного та діяльнісно-практичного критеріїв виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності. Встановлено, що в результаті запровадження експериментальної роботи з виховання у молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності переміщення учнів 5 – 6 експериментальних класів із низьким рівнем вихованості прагнення до самостійності в групи із середнім і високим рівнями сформованості прагнення до самостійності відбувалося інтенсивніше, ніж у контрольних групах за всіма показниками критеріїв вихованості прагнення до самостійності (когнітивного, емоційно-ціннісного та діяльнісно-практичного). Також аналіз отриманих даних дає підстави для узагальнюючого висновку про те, що використання експериментальної методики в процесі формувального етапу експерименту сприяли підвищенню ефективності виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі занять спортивними іграми на уроках фізичної культури, фізкультурних гуртках та спортивних секціях спортивно-ігрової спрямованості.
В статье освещены анализ результатов экспериментального исследования воспитания в младших подростков стремление к самостоятельности в процессе спортивно-игровой деятельности. С этой целью осуществлен сравнительный анализ результатов констатирующего и формирующего этапов исследования по показателям когнитивного, эмоционально-ценностного и деятельно-практического критериев воспитания в младших подростков стремление к самостоятельности в процессе спортивно-игровой деятельности Установлено, что в результате внедрения экспериментальной работы по воспитанию у младших подростков стремление к самостоятельности в процессе спортивно-игровой деятельности перемещения учащихся 5 - 6 экспериментальных классов с низким уровнем воспитанности стремление к самостоятельности в группы со средним и высоким уровнями сформированности стремление к самостоятельности происходило интенсивнее, чем в контрольных группах по всем показателям критериев воспитанности стремление к самостоятельности (когнитивного, эмоционально-ценностного и деятельно-практического). Также анализ полученных данных дает основания для обобщающего вывода о том, что использование экспериментальной методики в процессе формирующего этапа эксперимента способствовали повышению эффективности воспитания в младших подростков стремление к самостоятельности в процессе занятий спортивными играми на уроках физической культуры, физкультурных кружках и спортивных секциях спортивно-игровой направленности.
The article analyzes the results of the experimental study of the education of younger adolescents in the desire for independence in the process of sports and gaming activities. To this end, a comparative analysis of the results of the constitutive and forming stages of the study on the indicators of cognitive, emotional-value and activity-practical criteria of education in younger adolescents of the desire for independence in the process of sports and gaming activity was carried out. It was established that as a result of the introduction of experimental work on the education of younger adolescents, the desire for independence in the process of sports and gaming activity of displacement of students from 5 to 6 experimental classes with a low level of upbringing of the desire for independence in groups with middle and high levels of formation of the desire for autonomy was more intense, than in control groups according to all indicators of the criteria of education of the desire for independence (cognitive, emotional, value, and activity-practical). Also, the analysis of the data gives grounds for a summary conclusion that the use of experimental techniques in the process of forming the stage of the experiment contributed to improving the efficiency of education in younger children, the desire for independence in the process of engaging in sports games in physical education classes, physical culture circles and sport sections of sports-game orientation.
