Стаття присвячена дослідженню практики розрізнення, як акту, який укріплює присутність унікальності в світі і протистоїть процесу удаваної різниці. Авторка аналізує ті натуральні і соціальні моменти дійсності, які характеризуються двоїчністю елементів і виходить на розрізнення пар, які допускають нав’язану реальність і які є реально. Стверджується, що як натуральні, так і соціальні пари, розрізняючись існуванням на підставах байдужості або переваги, однаково супроводжуються втратою реальності. Відповідно, реально є тільки ті пари, які існують на підставах ввіреності іншому і творять відмінний світ.
Статья посвящена исследованию практики различения, как акту укрепляющему присутствие уникальности в мире и противостоящему процессу притворной разницы. Автор анализирует те натуральные и социальные проявления действительности, которые отличаются двоичностью элементов и выходит на различение пар, которые приводять к навязаной реальности и которые есть реально. Утверждается, что как натуральные, так и социальные пары, отличаются существованием на разных основаниях, одинаково сопровождаются утратой реальности. Соответственно, реально есть только те пары, которые существуют на основаниях вверенности другому и создают отличный мир.
Article is about researches and studies of differentiation practice as an act that strengthens the presence of uniqueness in the world and opposes the process of apparent difference. Author analyzes those natural and social moments of reality, which characterized by duality of elements and proceeds to distinguish pairs that admit the imposed reality and which are real. Article argued that both natural and social couples, differing in their existence on the grounds of indifference or preferences are equally accompanied by a loss of reality. Accordingly, only those pairs are real, that exist on the basis of the incorporation of another and creating a great world.
