В статті доводиться, що тріадологія Августина є самосуперечливою доктриною через поєднання есенціалізму та персоналізму. Через заперечення наявності у Бога енергій великого значення набуває концепція тріадологічних «знаків» як зовнішніх відображень Трійці у людській душі та реальності. Надання занадто великого значення аналогіям між Богом та людською душею призводить до психологізму в розумінні відносин Осіб Трійці. Надання православної інтерпретації основним ідеям теології Августина дозволяє ввійти у центр богословських та філософських дискусій щодо подолання «онтотеології» та відновлення зв’язку теоретичного мислення із етичною практикою. В цілому онтологія Августина використовується як альтернатива щодо постмодерного нігілізму та дуалізму. Соціальна теорія Августина стає основою для теологічного осмислення можливих шляхів подолання численних соціальних проблем сучасності.
В статье доказывается, что триадология Августина является самопротиворечивой доктриной из-за сочетания эссенциализма и персонализма. Через отрицание наличия у Бога энергий большое значение приобретает концепция триадологичних «знаков» как внешних отражений Троицы в человеческой душе и реальности. Предоставление слишком большого значения аналогиям между Богом и человеческой душой приводит к психологизму в понимании отношений Лиц Троицы. Предоставление православной интерпретации основным идеям теологии Августина позволяет войти в центр богословских и философских дискуссий по преодолению «онтотеологии» и восстановления связи теоретического мышления с этической практикой. В целом онтология Августина используется как альтернатива относительно постмодернистского нигилизма и дуализма. Социальная теория Августина становится основой для теологического осмысления возможных путей преодоления многочисленных социальных проблем современности.
The article argues that Augustine's Triadology is a self-contradictory doctrine through the combination of essentialism and personalism. Because of the negation of the presence of God in the energies, the concept of the triadological "signs" becomes an external representation of the Trinity in the human soul and reality. Providing too much importance to the analogy between God and the human soul leads to psychology in the understanding of the Trinity Person's relationship. Providing Orthodox interpretation of the basic ideas of theology of Augustine allows entering into the center of theological and philosophical discussions on overcoming "ontoteology" and restoring the connection between theoretical thinking and ethical practice. In general, the ontology of Augustine is used as an alternative to postmodern nihilism and dualism. Augustine's social theory becomes the basis for a theological comprehension of possible ways to overcome many social problems of our time.
