Статтю присвячено особливостям сприйняття минулого як соціального
орієнтиру сьогодення. Автором висловлюється думка про антикризовий потенціал
минулого, що можна розкрити як на теоретичному, так і практичному рівнях. Крім
того, проаналізовано зв’язок між минулим та ностальгією, а також минулим та
філософією традиціоналізму, що набула великої популярності в ХХІ столітті.
The
article is devoted to features of perception of the past as social landmark of modern times. The
author expresses the idea of the anti-crisis potential of the appeals to the past. Such treatment
can be analyzed in both theory and practical levels. In addition, the link between the past and
the nostalgia, as well as between the past and the nostalgia, as well as between the past and the
philosophy of traditionalism, this has gained hugepopularity in the beginning of the XXI
century.