У клініці ВІЛ/СНІДу на фоні наростання вірусного навантаження закономірною є зміна розподілу жирової та
м’язової тканин. Передбачалось, що фізична активність у пацієнтів з ВІЛ/СНІДом може покращити ці зміни. Мета.
Дослідити на основі літературних джерел вплив фізичної активності на будову тіла хворих на ВІЛ/СНІД. Матеріал і
методи. Проведено пошук доказової наукової літератури у електронних базах даних всесвітньої мережі Інтернет. До
аналізу включили ті роботи, в яких дослідники вивчали вплив ФА саме на будову тіла. Результати. Фізична активність
має позитивний вплив на будову тіла у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Фізична активність у вигляді анаеробних вправ
більшою мірою впливає на збільшення м’язової маси, обводів плеча та стегна, збільшує м’язову силу. Аеробні вправи –
зменшують відсоток жиру, та масу тіла за рахунок жирової тканини, зменшують індекс маси тіла та обвід талії.
Найефективнішою визнана комбінована фізична активність, коли поєднуються анаеробні та аеробні вправи. Висновки.
Проведений аналіз літературних джерел стосовно ефективності ФА у ВІЛ-інфікованих пацієнтів показав, що існує
позитивний вплив ФА у них на будову тіла. Питання про тривалість, тип вправ, інтенсивність тренувань до кінця
невивчене. Дані, які наводяться різними авторами, є суперечливими та неоднозначними. З результатів аналізу випливає
необхідність додаткових досліджень для розробки клінічного протоколу, який би ґрунтувався на свідомому процесі
прийняття рішень фізичними терапевтами для вибору засобів та методів фізичної терапії пацієнтів з ВІЛ.
In the HIV / AIDS clinic, against the backdrop of an increase in viral load, a
change in the distribution of fat and muscle tissue is logical. It was suggested that physical activity in patients with HIV / AIDS could
improve these changes.
Purpose. To study on the basis of literary sources the influence of physical activity on the structure of the body of patients
with HIV / AIDS. Methods. The search of evidentiary scientific literature in electronic databases of the World Wide Web has been
included in the analysis to include those works in which researchers studied the influence of the FA on the structure of the body.
Results. Physical activity has a positive effect on the structure of the body in HIV-infected patients. Physical activity in the form of
anaerobic exercises to a greater extent affects the increase in muscle mass, shoulder and hip circumferences. It also increases
muscle strength. Anaerobic exercises - reduce the percentage of fat, and body weight due to adipose tissue, reduce body mass
index and waist circumference. Combined physical activity can be most effective when combined with anaerobic and aerobic
exercises. Conclusions. An analysis of literary sources regarding the efficacy of FA in HIV-infected patients has shown that there is
a positive effect of FA on body structure in HIV-infected patients. The question of the duration, type of exercise, intensity of training
to the end is unexplored. The data that exists is controversial and ambiguous. From the results of the analysis, there is a need for
additional research to develop a clinical protocol that would be based on a conscious decision-making process by physical therapists
to choose the means and methods of physical therapy for HIV patients.
