DSpace at library NPU Dragomanova » Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова » Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) » Випуск 5 (113) »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25520
Title: Вплив фізичної активності на будову тіла хворих на ВІЛ/СНІД
Other Titles: Investigate the influence of physical activity on the structure of the body, respiratory and cardiovascular systems in patients with HIV/AIDS
Authors: Мазепа, М. А.
Орфін, А. Я.
Keywords: ВІЛ/СНІД
фізична активність
анаеробні вправи
аеробні вправи
будова тіла
HIV/AIDS
physical activity
anaerobic exercise
aerobic exercise
body structure
Issue Date: 2019
Publisher: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Мазепа, М. А. Вплив фізичної активності на будову тіла хворих на ВІЛ/СНІД / М. А. Мазепа, А. Я. Орфін // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. - Вип. 5 (113). - С. 81-84.
Abstract: У клініці ВІЛ/СНІДу на фоні наростання вірусного навантаження закономірною є зміна розподілу жирової та м’язової тканин. Передбачалось, що фізична активність у пацієнтів з ВІЛ/СНІДом може покращити ці зміни. Мета. Дослідити на основі літературних джерел вплив фізичної активності на будову тіла хворих на ВІЛ/СНІД. Матеріал і методи. Проведено пошук доказової наукової літератури у електронних базах даних всесвітньої мережі Інтернет. До аналізу включили ті роботи, в яких дослідники вивчали вплив ФА саме на будову тіла. Результати. Фізична активність має позитивний вплив на будову тіла у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Фізична активність у вигляді анаеробних вправ більшою мірою впливає на збільшення м’язової маси, обводів плеча та стегна, збільшує м’язову силу. Аеробні вправи – зменшують відсоток жиру, та масу тіла за рахунок жирової тканини, зменшують індекс маси тіла та обвід талії. Найефективнішою визнана комбінована фізична активність, коли поєднуються анаеробні та аеробні вправи. Висновки. Проведений аналіз літературних джерел стосовно ефективності ФА у ВІЛ-інфікованих пацієнтів показав, що існує позитивний вплив ФА у них на будову тіла. Питання про тривалість, тип вправ, інтенсивність тренувань до кінця невивчене. Дані, які наводяться різними авторами, є суперечливими та неоднозначними. З результатів аналізу випливає необхідність додаткових досліджень для розробки клінічного протоколу, який би ґрунтувався на свідомому процесі прийняття рішень фізичними терапевтами для вибору засобів та методів фізичної терапії пацієнтів з ВІЛ.
In the HIV / AIDS clinic, against the backdrop of an increase in viral load, a change in the distribution of fat and muscle tissue is logical. It was suggested that physical activity in patients with HIV / AIDS could improve these changes. Purpose. To study on the basis of literary sources the influence of physical activity on the structure of the body of patients with HIV / AIDS. Methods. The search of evidentiary scientific literature in electronic databases of the World Wide Web has been included in the analysis to include those works in which researchers studied the influence of the FA on the structure of the body. Results. Physical activity has a positive effect on the structure of the body in HIV-infected patients. Physical activity in the form of anaerobic exercises to a greater extent affects the increase in muscle mass, shoulder and hip circumferences. It also increases muscle strength. Anaerobic exercises - reduce the percentage of fat, and body weight due to adipose tissue, reduce body mass index and waist circumference. Combined physical activity can be most effective when combined with anaerobic and aerobic exercises. Conclusions. An analysis of literary sources regarding the efficacy of FA in HIV-infected patients has shown that there is a positive effect of FA on body structure in HIV-infected patients. The question of the duration, type of exercise, intensity of training to the end is unexplored. The data that exists is controversial and ambiguous. From the results of the analysis, there is a need for additional research to develop a clinical protocol that would be based on a conscious decision-making process by physical therapists to choose the means and methods of physical therapy for HIV patients.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25520
Appears in Collections:Випуск 5 (113)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Mazepa.pdf113.08 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.