У статті досліджена трансформація класичного вчення про розвиток у постнекласичній філософській методології, зокрема, синергетичній картині світу. На підставі порівняльного аналізу феноменів розвитку й еволюції автор досліджує міру можливості застосування принципу еволюції щодо людини. Висунуті й обґрунтовані положення про те, що постнекласична теорія розвитку можлива як
теорія "еволюційного розвитку", що відбиває суперечливу єдність процесів розвитку й еволюції.
The article deals with the transformation of the classical conceptions of the development in post-non-classical philosophical methodology, in particular in synergetic world picture. Based on the comparative analysis of the development phenomena and the evolution the author investigates
the possibilities of the application of evolution principles concerning the
personality. She emphasizes that the post-non-classical development theory can be viewed as a theory of an "evolutionary development", which reflects contradictory unity of the development and the evolution
processes.
