In modern science modelling is one of the main methods of scientific research. Metaphor began to be considered as a simulated object only from the end of the last century. In Eastern Slavic linguistics two approaches to modelling of metaphorisation have emerged – semantic and cognitive. Based on the analysis of
linguistic studies in the sphere of metaphorical modelling, various ways of parametrising metaphors as a
semantic and cognitive model have been characterized, their common parameters have been established,
disputable questions have been highlighted. The author has developed a new semantic-cognitive approach to
the study of metaphor and modelling of metaphorisation. According to it, metaphor is considered as a mental
and verbal construct created in the process of human metaphorogenic activity. However, the study of cognitive
mechanisms, including metaphorisation, is possible only based on the research of the results of their
realisation in language (speech). Through the study of the semantics of the metaphorical nominations of a
language and the construction of corresponding metaphorical models, the semantic-cognitive approach allows
to establish the models of national metaphorical thinking characteristic of any historical period. The main
points of this approach are briefly outlined, a parametric description of the metaphor as a semantic-cognitive
model is represented, a rationale for the introduced notions of metaphorical mega-model and sub-model,
semantic-cognitive formant is provided. The proposed technique is intended both for corpus research of
metaphors and for the study of separate facts of a metaphorical nomination.
У сучасній науці моделювання є одним з основних методів наукового дослідження. Метафора
стала розглядатися як модельований об’єкт лише з кінця минулого століття. У східнослов’янській
лінгвістиці сформувалося два підходи до моделювання метафоризації – семантичний і когнітивний. На
основі аналізу лінгвістичних досліджень з метафоричного моделювання схарактеризовано різні
способи параметризації метафори як семантичної та когнітивної моделі, встановлено їхні спільні
параметри, висвітлено дискусійні питання. Автором розроблений новий семантико-когнітивний підхід до вивчення метафори та моделювання метафоризації, згідно з яким метафора розуміється як
ментально-вербальний конструкт, що створюється у процесі метафорогенної діяльності людини.
Однак вивчення когнітивних механізмів, у тому числі метафоризації, є можливим тільки на основі
дослідження результатів їхньої реалізації в мові (мовленні). Семантико-когнітивний підхід дозволяє
через дослідження семантики метафоричних номінацій будь-якої мови та побудову відповідних
метафоричних моделей встановити моделі метафоричного мислення етносу, характерні для того чи
того історичного періоду. Стисло викладено основні положення такого підходу, представлено
параметричний опис метафори як семантико-когнітивної моделі, надано обґрунтування введених
понять метафоричної мегамоделі та субмоделі, семантико-когнітивного форманта. Запропонована
методика призначена як для корпусного дослідження метафор, так і для вивчення окремих фактів
метафоричної номінації.
