На думку абсолютної більшості дослідників та експертів в галузі освітніх
інновацій, основними показниками (модусами, ознаками) інноваційного розвитку освіти є креативність, творчість, ініціативність, самостійність у виборі освітньої траєкторії, новизна запропонованих підходів тощо. Характерно, що ці модуси знаходяться у взаємній залежності та взаємодії. На жаль, цей аспект освітньої теорії досліджено ще не достатньо повно. Означені модуси розглядаються здебільшого як поряд покладені; між тим, сенс інновацій розкривається не як їх проста арифметична сума, а як органічна взаємодія та взаємне доповнення.
According to the absolute majority of researchers and experts in the field of educational innovations, the main indicators (mods, signs) of innovative development of education are creativity, initiative, independence in choosing an educational trajectory, novelty of the proposed approaches, and the like. It is characteristic that these modes are interdependent and interact. Unfortunately, this aspect of educational theory has not been fully investigated. Mentioned modus are considered mainly as a set; Meanwhile, the meaning of innovation is revealed not as their simple arithmetic sum, but as an organic interaction and mutual addition.