Бунтар як культурний архетип «текучої сучасності»

Abstract

За умов текучої сучасності соціальна структура спільнот, як і культурна їх ієрархія, тісно пов’язані з превалюванням якоїсь із осей ідентичнісного хронотопу – часом або простором. Еліта може дозволити собі гнучкість щодо місця локалізації, бо вона не прив’язана до простору, вона номадична: еліта живе в актуальному «зараз», тоді як її «тут» весь час змінюється. Прив’язаність до місця, локальна вкоріненість – життєва ситуація менш привілейованої решти, котра, навпаки, має чітко визначене «тут», її ж «тепер» застигло у своїй статичності. Тому це «тепер» конструюється з міфологем про минуле та утопічних образів майбутнього. Сучасність для автохтона є ілюзорною, а його поведінка може виходити за межі логіки культурної системи, тим самим сприяючи формуванню нових ідентичностей та субкультур. Таким чином, сучасна соціокультурна реальність окреслюється двома типами архетипних акторів – мандрівником-номадом та мрійником-бунтарем. В межах даної статті ми детальніше зупинимося на аналізі культуротворчого потенціалу актора-бунтаря.

In liquid modernity conditions the social structure and cultural identity are closely linked with the domination of some axis of chronotope coordinates – time or space. Those who belong to elite could allow themselves to change places of their localization, the privileged aren’t tied up in space, they are nomads. The elite lives in actual «now» and at the same time its «here» is changeable. Been closely linked with the space, strongly rooted into the place – it is the description of life situation for the rest who are less privileged. The space axis of their identity is clearly defined but it’s not the same about time dimension. «Now» as the temporal measurement has been stiffened and became almost static. That’s the reason why phenomenological «here» in that case could be constructed from mithologem about heroic past or from utopian images of the future. Current time turns into illusion at the glance of autochthonous resident, and his action can overcome the boundaries of cultural system, conducing by the way for the creation of new identities and subcultures. Thus nowadays sociocultural reality can be outlined by two archetypes of actors – nomadic wanderer and dreaming recusant. We are at analyzing in details the image of rebel.