История философии как дело мысли

Abstract

Філософія покликана долати «жестоковыйное господство» «толпы»(Гайдеггер), що перешкоджає виконанню людиною свого істинного призначення. Зрештою тільки філософія серед форм духовного досвіду навчає «стану думки», умінню виводити смисл, здатності екстраполю вати буття у поцейбіччя. За розвиток цих здатностей повинна відповідати філософська освіта, структуру якої складатимуть не тільки власне філо софські предмети, а й дисципліни, що забезпечують навички перебу вання в «культурному котлі» тієї чи іншої епохи з метою ефективності історико культурних пошуків. Оскільки філософія – це «справа думки», остільки полем для її діяльності стає історія філософії. Завдання останній ставить практика тексту з навичками підключення до думки певного філософа, з можливістю герменевтики і здобуттям свободи інтерпретації, з умінням реконструювати поняття у процесі продумування їхніх внут рішніх енергій, із досвідом перетворення «хаосу» закритого тексту в «кос мос» зрозумілого. Коли філософія сприймається і втілюється як справа думки, тоді вона може стати полем особистісного становлення, набуваючи статусу пайдеї.