Орієнтири соціальної історії науки зазнали змін у кінці ХХ століття. Сформувалась мікроаналітична стратегія: розгляд її в соціально -культурному контексті на основі питання про те, як владні відносини
пронизують науку і до яких наслідків це призводить? Відповідь на нього автор намагається дати крізь призму аналізу капітальної праці своїх петербурзьких колег: «Наука и кризисы. Историко сравнительные
очерки. – СПб., 2003». У колективній монографії фактично закладено фундамент російської мікроаналітичної стратегії аналізу соціальної історії науки, що стає розділом історіографії та джерелознавства. Автор
огляду звертає особливу увагу на те, що праця російських вчених – це розгляд ґенези національної академії наук та систем освіти у Європі та США.
Social history of science has changed its guiding lines at the end of XX th century. It was formed a microanalytical strategy considered in its soсio cultur al context basing on a question – how do power relations penetrate science and what kind of consequences can it bring? Author’s answer to this guestion is based on the analysis of the St. Petersburg collegues’works: «Science and Crisis. Historically Сomparative Essay. STp., 2003». The foundations of Russian mic
roanalytical strategy of analysis of social history of science that become a part of
historiography and source study are presented in this collective monograuph.
The author emphasizes that this work of Russian scientists shows genesis of
National Academy of Science and educational systems in Europe and USA.
