Сьогодення характеризується глибокими якісними перетвореннями в усіх сферах життя країни, серед інших— у виховній. У статті аналізується соціокультурна складова сучасної цивілізаційної виховної стратегії. Показано, що виховання в дусі толерантності як
внутрішньої настанови та активної позиції самообмеження і навмисного невтручання постає ключовим завданням перед національною освітою, вихованням та політичною системою суспільства.
The contemporary world is characterized by the deep qualitative changes in all spheres of life, including education. The social and cultural constituent of the modern civilizational educational strategy is analyzed in the article. It is argued that upbringing in a tolerant manner as inner action and active position of self restriction, and intentional non interference is getting a key task for
national education, upbringing process and political system of society.
