Людство сьогодні в багатьох ситуаціях демонструє свою неспроможність локалізувати і врегулювати прояви безмежної свободи, яка трансформується у свавілля не віроломно і відкрито, а завуальовано, коли не
можна винного схопити за руки і знайти можливості притягнути його до відповідальності у правовому просторі. Саме такій завуальованій експансії чужої
свободи сприяють знання людини, якими об’єктивується соціальна дійсність. Знання — це справді не лише сила, а й соціальна зброя, яка багато в чому випала з етичної системи регуляторів і залишається значною мірою невловною для традиційного права, накладаючи на нього у цьому сенсі ознаки архаїчності, тобто невідповідності сучасним вимогам справедливого врегулювання суспільних відносин, які опосередковуються і завуальовуються знаннями.
Today, humanity demonstrates its disability to localize and regulate the boundless freedom, which is transformed into arbitrariness not in the open, but
in the hidden way, when it is impossible to find the guilty person and to bring him/her to trial. Knowledge, which objects the social reality, can promote that veiled expansion of other’s freedom. Knowledge is not only a power, but also a social weapon, which come out of ethical regulations system and stay to some extent difficult to catch by traditional law. This makes law archaic or, in other
words, inappropriate to the contemporary requirements of faire regulations of
social relations, which are veiled by knowledge.
