У статті йдеться про проблеми з’ясування сутності діагностичних параметрів і процедур стосовно есе як методу творчої роботи студентів, контролю й оцінювання ефективності застосування цього нетрадиційного творчого
методу організації навчальної діяльності студентів, акцентуючи на тому, що діагностично-критеріальна база визначається, з огляду на інтеграцію якісних показників рівня сформованості соціально-рефлексійної компетентності,
здатності до креативності, написання творчих робіт, включаючи специфіку есеїстики.
Діагностичний інструментарій формувався в рамках рефлексійно-результативного конструкту формування соціальної рефлексії на основі таких його базових критеріїв, як потребнісно-мотиваційний, соціально-когнітивний, перцептивно-соціальний, діяльнісно-результативний. Також на основі визначених рівнів сформованості соціально-рефлексійної компетентності студентів педагогічних закладів вищої освіти (репродуктивно-імітаційний, самостійно-відтворювальний,
соціально-творчий) описані відповідні рівні якості написання есе на соціально-педагогічну тематику.
The article deals with the problems of finding out the essence of the diagnostic parameters and procedures concerning the
essay as a method of student’s creative work. It reveals the controlling and evaluative function of the effective usage of this
non-traditional creative method of organizing student’s educational activities. This work emphasizes that the diagnostic and
criterial basis is determined by defining the qualitative indicators of the level of formation of social reflexive competence, the
ability to creativity, writing creative works, including the specifics of the essayism.
The diagnostic toolkit was formed within the framework of the reflexive and productive structure of the formation of social
reflection on the basis of its main criteria as a needs-motivational, social-cognitive, perceptive-social, activity-productive. The
corresponding quality levels of writing essays on social and pedagogical subjects are also described on the basis of certain
levels of formation of social and reflexive competence of students of higher educational institutions (reproductive-imitation,
self-reproduction, social-creative).
