В статье затрагиваются проблемы помощи детям с аутизмом в Азербайджане. Отмечается, что аутизм-состояние характеризуется преобладанием замкнутой внутренней жизни, отстранением человека от внешнего мира, бедностью выражения эмоций. Подчеркивается, что в Азербайджане, несмотря на недостаточный уровень наблюдения и лечения детей, находящихся в состоянии синдрома аутизма, с такими детьми и их родителями ведутся активные профилактические работы. Автор, анализируя разные варианты синдрома раннего детского аутизма, рассматривал труды таких известных психиатров, как L. Kanner, H. Asperger, С. С. Мнухина и др. Отмечается, что на Западе, в частности в США, начиная с XX века применяется как медицинский, так и социальный подход к людям, имеющим проблемы в развитии. Вместе с тем отмечается, что и в Турции в последние годы существенно продвинулись в вопросах реабилитации аутистов. Там открыты широкопрофильные реабилитационные центры, школы, сервисы, на специальных курсах проводится обучение родителей детей с этим синдромом.
У статті йдеться про стан справ дітей-аутистів в Азербайджані. Відзначається, що стан аутизму характеризується переважанням замкнутого внутрішнього життя, відстороненням людини від зовнішнього світу, бідністю вираження емоцій. Підкреслюється, що в Азербайджані, незважаючи на недостатній рівень спостереження і лікування дітей із синдромом аутизму, стосовно таких дітей і з їхніми батьками ведуться активні профілактичні роботи.
Автор, аналізуючи різні варіанти синдрому раннього дитячого аутизму, розглядав праці таких відомих психіатрів, як L. Kanner, H. Asperger, С. Мнухіна та ін. Наголошується, що на Заході, зокрема в США, починаючи з XX століття застосовується як медичний, так і соціальний підходи до людей, які мають проблеми в розвитку. Разом з тим відзначається, що і в Туреччині останніх років істотно просунулися в питаннях реабілітації аутистів. Оскільки там відкриті широкопрофільні реабілітаційні центри, школи, сервіси та проводиться навчання батьків дітей з цим синдромом на спеціальних курсах.
The article talks about the problems of the state of autism in Azerbaijan. It is noted, that the autism-state is characterized by the prevalence of a closed internal life, the alienation of a person from the outside world, the poverty of expression of emotions.
It is emphasized, that in Azerbaijan despite the insufficient level of observation and treatment of children in the state of autism syndrome, active preventive works are conducted in relation to such children and with their parents. The author analyzed different variants of the syndrome of early childhood autism, examined the works of such well-known psychiatrists, as L. Kanner, H. Asperger, S. Mnuhina and others. It is noted, that in the West, particularly in the USA, since the XX century they use both a medical and a social approach to people with developmental problems. Along with this it is noted, that in Turkey recent years have made significant progress in the rehabilitation of autistics. There are wide-profile rehabilitation centers, schools, services, and training at special courses for parents of children with this syndrome is conducted.
