Досліджено роль політичного протесту у боротьбі проти авторитаризму в державах
Близького Сходу та Північної Африки. Увага автора зосереджена на причинах, соціальній базі
та інших якісних характеристиках протестів, що мали місце в автократичних державах
регіону протягом останнього десятиріччя. Дослідник у роботі особливий акцент робить на
використанні насильства обома сторонами конфлікту, а також окреслює рамки
протестного акціонізму, їх неконвенційність (нетрадиційність) в недемократичних
політичних режимах. Проаналізовано практику політичного протестування в Ірані, Тунісі,
Саудівській Аравії, Йорданії, Єгипті, Марокко та зроблено висновок про те, що радикалізація
дій активістів відбувалася у відповідь на жорстоке насильство та застосування
репресивного апарату з боку влади проти перших мирних демонстрацій.
The article analyses the role of political protest against authoritarian states in the Middle
East and North Africa. Attention is focused on the causes, social base and other quality
characteristics protests that took place in autocratic states of the region in the last decade.
Researcher at work makes special emphasis on the use of violence by both parties to the conflict, and
outlines the scope of the protest actionism, their non-traditional in non-democratic political regimes.
Analyzed the practice of political protest in Iran, Tunisia, Saudi Arabia, Jordan, Egypt, Morocco and
concluded that the actions radicalization took place in response to the ill- use of violence and
repressive apparatus of authorities against peaceful demonstrations.
