Метою даної роботи було вивчення біохімічних показників, що характеризують атерогенний потенціал крові в
перші 6 місяців після розвитку інфаркту міокарда. В дослідження були включені 76 пацієнтів (середній вік - 53,1±1,6 років),
які отримували базисну терапію згідно з Рекомендаціями Європейського товариства кардіологів та Асоціації кардіологів
України з включенням гіполіпідемічних препаратів (статинів). Всім пацієнтам було виконано ургентну
коронароангіографію та стентування інфаркт-обумовлюючої коронарної артерії. Пацієнти були розподілені на дві групи
залежно від характеру реабілітаційних заходів: пацієнтам 1-ї групи було призначено тренування на велоергометрі
додатково до дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури; пацієнтам 2-ї групи фізичну реабілітацію
проводили лише у вигляді дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури відповідно до терміну інфаркту
міокарда.
В ранньому постінфарктному періоді реєструється висока функціонально-метаболічна активність лейкоцитів,
про що свідчить ріст активності МПО. Величина співвідношення МПО/ПО-1, яка може слугувати маркером якісного
стану ліпопротеінів, предиктором прогресування атеросклеротичного процесу та показником для оцінки ефективності
лікування. Проведення повного курсу фізичної реабілітації більш виразно впливає на вміст продуктів вільнорадикального
окислення білків в сироватці крові та ліпопротеїнах (ЛПНЩ+ЛПДНЩ, ЛПВЩ) в бік їх зниження. Регулярні тренування в
індивідуально розробленому режимі в найближчі три місяці після перенесеного ІМ у додаток до сучасного лікування
гострого коронарного синдрому є додатковою ефективною можливістю прискорення та збільшення зростання
толерантності до фізичного навантаження, в основі чого також можуть лежати зменшення інтенсивності
оксидативного стресу та запальної реакції, покращення якісного стану ліпопротеїнів, яке було продемонстровано.
The purpose of this work was to study the biochemical parameters
characterizing the atherogenic potential of blood in the first 6 months after the development of myocardial infarction. The study
included 76 patients (mean age 53.1 ± 1.6 years) who received baseline therapy in accordance with the Recommendations of the
European Society of Cardiologists and the Association of Cardiologists of Ukraine with the inclusion of hypolipidemic drugs (statins). Urgent coronary angiography and stenting of a heart attack-inducing coronary artery were performed for all patients. Patients were
divided into two groups depending on the nature of rehabilitation measures. Patients of the 1st group were assigned a cyclone
training exercise in addition to walking distance and physical therapy complexes. Patients in the 2nd group were physically
rehabilitated only in the form of distance walking and physical therapy complexes according to the period of myocardial infarction.
In the early post-infarction period, high functional and metabolic activity of leukocytes is recorded, as evidenced by the
growth of MPO activity. The ratio of MPO/PON-1, which can serve as a marker for the quality of lipoprotein, a predictor of
progression of the atherosclerotic process and an indicator for assessing the effectiveness of treatment. Conducting a full course of
physical rehabilitation more clearly affects the content of products of free radical oxidation of proteins in serum and lipoproteins
(LDL+VLDL, HDL) in the direction of their decrease. Regular training in the individually developed mode in the next three months
after myocardial infarction in addition to the modern treatment of acute coronary syndrome is an additional effective opportunity to
accelerate and increase the growth of physical activity tolerance, which may also be based on reducing the intensity of oxidative
stress and inflammatory response, improving quality of the lipoproteins that has been demonstrated.
