У статті розглянуто вплив ожиріння на розвиток супутніх захворювань, зокрема на стан серцево-судинної та дихальної системи. Автор представляє результати власних досліджень 76 пацієнток з порушеннями енергетичного обміну та аліментарним ожирінням 1 ступеня у віці від 20 до 29 років. За даними клінічних обстежень у 4-х (5,3%) - діагностована гіпертонічна хвороба 1 ступеня; у 3-х пацієнток з ожирінням 1 ступеня була виявлена дихальна недостатність 1 ступеня, що характеризується задишкою при звичному фізичному навантаженні. Автор зазначає, що для таких пацієнток дозування навантаження повинно бути щадним, лікувальна ходьба може виконуватися прогулянковим кроком (20- 40 кроків за хвилину), в повільному темпі (50-70 кроків) та середньому (80- 90 кроків). Застосування аеробних фізичних тренувань у жінок з ожирінням 1 ступеня крім головної мети - зниження маси тіла, має відігравати важливу роль в нормалізації ліпідного складу крові і, в кінцевому підсумку, в профілактиці атеросклерозу, ліпідного дистрес-синдрому і метаболічного синдрому.
В статье рассматривается влияние ожирения на развитие сопутствующих заболеваний, в частности на состояние сердечно-сосудистой и дыхательной системы. Автор представляет результаты собственных исследований 76 пациенток с нарушениями энергетического обмена и алиментарным ожирением 1 степени в возрасте от 20 до 29 лет. По данным клинических обследований у 4-х (5,3%) - диагностирована гипертоническая болезнь 1 степени; у 3-х пациенток с ожирением 1 степени была обнаружена дыхательная недостаточность 1 степени, характеризующаяся одышкой при обычной физической нагрузке. Автор отмечает, что для таких пациенток дозирование нагрузки должно быть щадящим, лечебная ходьба может выполняться прогулочным шагом (20- 40 шаг/мин), в медленном темпе (50-70 шаг/мин) и среднем (80- 90 шаг/мин). Применение аэробных физических тренировок у женщин с ожирением 1 степени кроме главной цели - снижение массы тела, должна играть важную роль в нормализации липидного состава крови и, в конечном итоге, в профилактике атеросклероза, липидного дистресс-синдрома и метаболического синдрома.
The article examines the effect of obesity on the development of concomitant diseases, in particular on the state of the cardiovascular and respiratory system. The author presents the results of her own studies of 76 patients with impaired energy metabolism and alimentary obesity of the 1st degree at the age of 20 to 29 years. According to clinical studies in 4 (5.3%) - hypertensive disease of 1 degree was diagnosed; In 3 patients with obesity of 1 degree, respiratory failure of 1 degree was observed, characterized by shortness of breath during normal physical activity. The author notes that the nature of physical exertion, their volume and intensity certainly depend on the specific features of the clinical course of obesity, the degree of involvement of a particular system in the pathological process, the age, fitness and skills of the patient. At the same time, the obligatory condition for exercising is the gradualness and dosing of the loads. The use of aerobic physical training in women with obesity of 1 degree except for the main goal - weight loss, should play an important role in the normalization of lipid composition of blood and, ultimately, in the prevention of atherosclerosis, lipid distress syndrome and metabolic syndrome. Training should be conducted in a catabolic regimen aimed at reducing adipose tissue. Unlike the anabolic exercise regime, which is used only for muscle building, the catabolic regimen leads to an increase in muscle strength, elasticity and, if necessary, a decrease in the muscle fiber volume. To reduce adipose tissue, the author recommends conducting training at a heart rate below 10-15 beats per minute of aerobic threshold; the heart rate is within 130-140 beats per minute. The physical load is carried out without an oxygen shortage, which is facilitated by a warm-up of 15-20 minutes. The aerobic component is about 100%, and oxygen consumption is 56-65% of its maximum consumption. The author notes that for such patients the dosing of the load should be gentle, therapeutic walking can be performed by walking pace (20-40 steps / min), at a slow rate (50-70 step / min) and medium (80-90 step / min).
