В статье определены физиологические эффекты различных режимов прерывистой гипоксии, применяемых в качестве дополнительного тренировочного средства. Определено, что используемые режимы прерывистой гипоксии сопровождаются значительным снижением степени оксигенации крови и повышением частоты сердечных сокращений, что приводит к повышению напряженности функционирования кардиореспираторного звена кислородного транспорта в организме. Вследствие этого заметно увеличивается доля анаэробного гликолиза в энергообеспечении организма, и организм спортсмена воспринимает 30 минут сеанса прерывистой гипоксии как дополнительное воздействие на анаэробные функции обмена веществ.
У статті визначено фізіологічні ефекти різних режимів переривчастої гіпоксії, що застосовуються в якості додаткового тренувального кошти. Визначено, що застосовуються режими переривчастої гіпоксії супроводжуються значним зниженням ступеня оксигенації крові і підвищенням частоти серцевих скорочень, що призводить до підвищення напруженості функціонування кардіореспіраторної ланки кисневого транспорту в організмі. Внаслідок цього помітно збільшується частка анаеробного гліколізу в енергозабезпеченні організму, і організм спортсмена сприймає 30 хвилин сеансу переривчастої гіпоксії як додатковий вплив на анаеробні функції обміну речовин.
The physiological effects of the different modes of irregular hypoxia, applied as additional training means, are determined in the article. It is certain that the used modes of irregular hypoxia are accompanied by the considerable decline of blood oxygenation degree and increase of heart rate. These increase the tension of functioning of cardiorespiratory part of oxygentransport in organism. As a result proportion of anaerobic glycolysis in power supply of organism noticeably gain and athlete’s organism perceives 30 minutes of session of irregular hypoxia as an additional affecting on anaerobic functions of metabolism.
Mode of irregular hypoxia 15-15, comparing to the mode 30-30, characterized by the large decline of blood oxygenation degree and scope of vibrations of SаO2 and less length of set of SаO2 in a steady state during the session of irregular hypoxia. Obviously, that mode of irregular hypoxia 15-15 is the most effective on affecting of anaerobic functions of organism comparing to the mode 30-30, as more expressed decline of blood oxygenation degree in a greater measure assists to switching of organism on the anaerobic sources of power supply.
Base on the presented experimental data it is possible to assert that for development of anaerobic functions of athletes the mode of irregular hypoxia 15-15is the most effective. The mode of irregular hypoxia 30-30 is less effective, but it can be used with account of the individual features of athlete’s organism, the orientation of preceding training and period of preparation in macrocycle for the development of anaerobic capacity of athlete’s organism and maintenance of the attained level of anaerobic capacity.
