У статті визначено методологічні орієнтири розвитку методичної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів, зокрема системний підхід, що відбиває загальний зв’язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишньої дійсності, орієнтує на необхідність підходити до явищ життя як до систем, що мають певну будову і свої закони функціонування; компетентнісний підхід, що дозволяє змогу розглянути розвиток методичної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів як поетапний процес набуття знань, практичних умінь організації методичної роботи в дошкільному навчальному закладі та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до суб’єктів і способів педагогічної діяльності; середовищний підхід, що передбачає створення спеціального середовища управління процесом розвитку суб’єктів педагогічного процесу, забезпечує проходження таких базових процедур: середовищетворення, наповнення ніш, інверсія середовища, спрямована на відновлення розуміння середовища.
The article defines methodological benchmarks of methodical competence of pre-school teachers, including systematic approach, reflecting the overall relationship and interdependence of phenomena and processes of reality, focuses on the need to approach the phenomena of life as systems that have a structure and its own laws of functioning; competence approach, which allows to consider the development of methodological competence of teachers of preschool institutions as a gradual process of gaining knowledge, practical skills of methodical work in preschool institution and experience of emotional and value attitude to the subjects and methods of teaching; environmental approach that provides creating a special environment, development process management of pedagogical process subjects, ensures the passage of such basic procedures: creation of environment, filling of niches, inversion of environment, aimed at restoring of environment understanding.
В статье определены методологические ориентиры развития методической компетентности воспитателей дошкольных учебных заведений, в том числе системный подход, отражающий общую связь и взаимообусловленность явлений и процессов окружающей действительности, ориентирует на необходимость подходить к явлениям жизни как к системам, которые имеют определенное строение и свои законы функционирования; компетентностный подход, позволяющий рассмотреть развитие методической компетентности воспитателей дошкольных учебных заведений как поэтапный процесс приобретения знаний, практических умений организации методической работы в дошкольном учебном заведении и опыта эмоционально-ценностного отношения к субъектам и способов педагогической деятельности; средовой подход, предусматривающий создание специальной среды управления процессом развития субъектов педагогического процесса, обеспечивает прохождение таких базовых процедур: создания среды, наполнения ниш, инверсия среды, направленная на восстановление понимания среды.
