Теоретико-методологічні основи формування мотивації учіння гри на фортепіано у майбутніх учителів музичного мистецтва

Abstract

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз процесу формування мотивації учіння гри на фортепіано у майбутніх учителів музичного мистецтва, розкрито сутність і структуру мотивації музично-виконавської діяльності. Аргументовано зроблено висновок, що переважання вищих художньо-пізнавальних та процесуально-змістовних мотивів музичної навчальної діяльності веде до самовдосконалення та самоактуалізації особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва.

The article presents the theoretical and methodological analysis of the process of formating a motivation to learning piano at the future teachers of music, reveals the essence and the structure of motivation of musical-perfomance activities. It is proved that students with a predominance of artistical-cognitive and processualmeaningful grounds join to creative activities with great pleasure, participate in concerts and competitions. They are fond of the process of learning and performing music. Such students study the subjects deeply and comprehensively, persistently improve musical-performance skills. They have adequate self-assessment of their capabilities, aware of the importance of musicalperformance activities as an important part of their future profession. Argumentaly concluded that the prevalence of high artistical-cognitive and processualmeaningful grounds of musical learning activities is leading to self-improvement and selfactualization of the future teacher of music. An important task of future music teacher’s motivation to learning is finding ways to designing and achieving the new levels of instrumental-performance skills, mobilizing all of student’s potential.

В статье осуществлен теоретико-методологический анализ процесса формирования мотивации обучения игре на фортепиано у будущих учителей музыкального искусства, раскрыта суть и структура мотивации музыкально-исполнительской деятельности. Аргументированно сделан вывод, что преобладание высших художественно-познавательных и процессуально-содержательных мотивов музыкальной обучающей деятельности ведет к самосовершенствованию и самоактуализации личности будущого учителя музыкального искусства.