У статті обґрунтовується ціннісно-діалогічна парадигма розвитку соціальної справедливості у педагогічній взаємодії, основою якої є поєднання ціннісного та діалогічного підходів. Презентуються положення ціннісного підходу, згідно яких: людина визначається як найвища цінність, яка заслуговує на відповідне ціннісне ставлення до неї оточення; утверджуючи себе як цінність, вона виявляє ціннісне самоставлення, що обумовлює її ціннісне ставлення до іншого; цінність соціальної справедливості посідає провідне місце серед цінностей особистості педагога, оскільки смисли педагогічної діяльності визначається гуманістичними ідеалами. Визначаються положення діалогічного підходу, за якими: діалогічні взаємини суб’єктів виступають оптимальною умовою для їх конструктивної взаємодії; діалог є способом вербального спілкування й одночасно феноменом інтерсуб’єктної взаємодії, яка базується на діалогічній спрямованості учасників; у форматі діалогічної взаємодії встановлюється психологічна рівність між її учасниками та здійснюється двосторонній розвивальний вплив, що виявляється в позитивних змінах у моральному розвитку особистості кожного суб’єкта взаємодії. Презентується авторське розуміння ціннісно-діалогічної парадигми, яке полягає в тому, що досягнення соціальної справедливості у педагогічній взаємодії стає можливим за умови діалогічності взаємин учителів і учнів. Гуманізація їх стосунків забезпечується наявністю в структурі морально-ціннісної сфери особистості педагога цінності соціальної справедливості, яка стає його особистісною цінністю (якістю) та виявляється в ціннісному (рівному, неупередженому, об’єктивному) ставленні до кожного без виключення учня
і таким чином задає вектор моральної поведінки педагога.
В статье обосновывается ценностно-диалогическая парадигма развития социальной справедливости в педагогическом взаимодействии, основой которой является объединение ценностного и диалогического подходов. Представляются положения ценностного подхода, согласно которых: человек определяется как высшая ценность, заслуживает на соответствующее ценностное отношение к нему окружения; утверждая себя как ценность, он проявляет ценностное самоотношение, которое обуславливает его ценностное отношение к другому; ценность социальной справедливости есть одной из ведущих ценностей личности педагога, поскольку смыслы педагогической деятельности определяются гуманистическими идеалами. Определяются положения диалогического подхода, согласно которых: диалогические отношения субъектов являются оптимальным условием для их конструктивного взаимодействия; диалог есть способом вербального общения и одновременно феноменом интерсубъектного взаимодействия; в его формате устанавливается психологическое равенство между участниками и происходит двустороннее развивающее влияние, которое проявляется в позитивных изменениях в моральном развитии личности каждого. Представляется авторское понимание ценностно-диалогической парадигмы, которое состоит в том, что достижение социальной справедливости в педагогическом взаимодействии стает возможным при условии диалогичности отношений учителей и учеников. Гуманизация этого процесса обеспечивается наличием в структуре морально-ценностной сферы личности педагога ценности социальной справедливости, которая становится его личностной ценностью и проявляется в справедливом отношении к каждому без исключения ученику.
The article proves the feasibility of value-dialogic paradigm of social justice in teaching interaction, based on a combination of value and dialogic approaches. There is the position value approach presented, under which a person is defined as the highest value that deserves an appropriate value attitude to his surroundings; confirming itself as a value, it finds valuable personal attitude that determines its value treatment to another; value social justice occupies a leading place among the values of the individual teacher, because the meanings are defined by educational activities of humanistic ideals. The position of dialogical approach is determined, in which the dialogical relations of subjects appear as the optimal conditions for their constructive cooperation; dialogue is a way of verbal communication and phenomenon of intersubjective interaction based on dialogic orientation of the participants; format dialogic interaction sets the psychological equality between the parties and implements bilateral developmental impact, as reflected in positive changes in the moral development of the personality of each subject interaction. There is the author's understanding of the value-dialogical approach presented, which emphasize that achievement of social justice in educational interaction becomes possible due to the dialogue relations of teachers and students. Humanization of relationship provided by the presence in the structure of moral values of a personality of the teacher, the values of social justice, which becomes its personal value (quality) and appears in the value (equal, impartial, objective) attitude to every student without exception and thus sets the vector moral behavior of the teacher.
