Polish and english semantic derivation of handicraft terminology contrasted (a case of study of interlingual translation equivalents of weaving terminology)

Abstract

Secondary metaphorical naming units mostly correlate with anatomical terms (parts of human body, partitive motivators connected with human body parts), more seldom – with anatomical derivatives motivated by location, associative rethinking of the top (appliance or raw material, e.g. flax, its bolls) as a part of the head of a human. Anthropocentric metaphors of weaving (somatic terms – eye, hand, ear, tongue, back) designate tools and appliances, and varieties of fabric / cloth (in two-component terms); here metaphorical character is registered in an attributive-concretizing component of a substantive terminological unit related to a hyperonym. Associative-terminal motivation of weaving lexemes is limited by quantitative-qualitative naming units connected with numeral characteristic of the object, rarely – by color nomination on the whole, or with a certain semantic concretization. Artifact metaphors – names of household objects, premises, clothes, headwear, elements of the inner space of a dwelling (window), spatial names, and names of containers – often serve as the donor sphere for nomination of weaving and spinning realia in the technology of production of woven fabric. Sometimes the basis for transfer of meaning is a trite zoomorphic (phitomorphic metaphors are represented by only one unit) term, which is accompanied by attributive metaphorical evaluative qualificators blind, dead, deaf, live, kind etc. in two-component terms; more seldom the standard for comparison is coupled subjects of consanguineal and affinal kinship and close to them denotata. The sphere of mentafacs (religious names) practically does not function in weaving nomenclature.

У статті розглянуто засоби семантичної деривації термінології ткацтва в польській та англійській мовах. Як продемонстрував аналіз способів вторинної номінації ткацької номенклатури, у терміносистемі ткацтва здебільшого представлені одиниці виміру й відстані, які виникли у результаті різних метонімічних перенесень. У цьому плані переважають назви посуду, начиння ткацького верстату (партитивна модель частина-ціле), деякі метроніми. Антроморфні метафори ткацтва (соматичні терміни – oko, ucho, grzbiet, języczek) простежуються при позначенні знарядь і пристроїв, а також різновидів тканин (у двокомпонентних термінах); при цьому метафоричним виявляється атрибутивно-конкретизуючий компонент термінологічної сполуки при назві-гіперонімі. Числова характеристика об’єкта, номінації кольору, приміщень, одягу, головних уборів, зооморфні, фітоморфні метафори та спарені предмети, зв’язані з назвами спорідненості й свояцтва чи релігійно-ментальною сферою, представлені спорадично.