Лексичні й синтаксичні експресеми як засіб суб’єктивізації висловлення (на матеріалі творів буковинських письменників)

Abstract

У статті звернено увагу на проблему експресивізації висловлень розмовного мовлення, відображеного у художніх творах буковинських письменників ХІХ-ХХ ст. Розглянуто лексичні й синтаксичні експресеми – емоційно-оцінні іменники, прикметники та дієслова, а також вигуки як особливі суб’єктивно-модальні форми у структурі висловлень, які зараховано до засобів їх суб’єктивізації.

В статье обращено внимание на проблему экспрессивизации высказываний разговорной речи, отображенных в художественных произведениях буковинских писателей ХІХ-ХХ вв. Рассмотрены лексические и синтаксические єкспрессемы – эмоционально-оценочные существительные, прилагательные и глаголы, а также междометия как особенные субъективно-модальные формы в структуре высказываний, которые мы считаем средствами их субъективизации.

This article turns attention to the problem of expressiveness of utterances of conversational speech reflected in the composition of Bukovynian writers of XIX-XX centuries. A lexical and syntactic expressive units - emotional and evaluative nouns, adjectives, verbs and interjections as special subjective-modal forms in the structure of utterances which are qualified as means of their subjectivity - are examined.