Контрфактичність цілей університетської освіти

Abstract

Тема контрфактичності має надзвичайно важливе значення для етики та філософії освіти, однак, попри цю обставину, досі не знайшла належного філософського осмислення у вітчизняній науці – зустрічаємо швидше філософські тексти філологів: у мовознавстві контрфактичність пов’язують, передусім, з плюсквамперфектом, давноминулим часом, який використовують також все частіше для позначення ірреальності ситуації дії і у теперішньому і у майбутньому часі. Ірреальність моральних норм відносна – вони ірреальні лише тією мірою, якою не можуть бути втілені без спеціального зусилля – саме таке зусилля надає їм реальності і сили навіть більшої, аніж мають «реалістичні», позитивістські норми. При цьому часовий аспект відходить на задній план, а на перший виступає протиставлення традиціоналізму і модерного прагнення змінити, удосконалити світ, себе, оточуючих. За допомогою плюсквамперфекта можна виявляти різні моделі контрфактичності як моделі суб’єктивного дистанціювання від плину подій через дистанціювання від: неадекватного (частково адекватного) чуттєвого сприйняття; неадекватного (надмірного, редукованого або взагалі хибного) емоційного сприйняття; неадекватності результатів дій намірам; ціннісної невідповідності об’єкта сприйняття. Цінності завжди протистоїть контр-цінність або ж нерелевантні цінності. Тоді і виникає власне філософський інтерес до поняття контрфактичності, яке можна назвати апріорністю вибраного контексту. Таким чином, займаючи певну контрфактичну позицію, ми обираємо певний змістовий контекст нашої поведінки – чуттєвий, емоційний, цілераціональний, ціннісний тощо – і надаємо йому безумовного значення по відношенню до усіх інших можливих контекстів – в рамках дотримання певної стратегії нашої поведінки. Крім академічних цінностей варто розглядати за моделлю контрфактичності також і інші цінності університетської освіти. Причому самі академічні цінності слід позбавити значної частини їхньої ідеалізації – це цінності, які набувають в реальній освіті саме регулятивний, а не абсолютний характер. Академічні цінності набувають варіативності в структурі ціннісних орієнтацій окремих університетських спільнот. Якщо ж кожну версію академічних цінностей розглядати як самодостатню у своїй контрфактичності ціннісну підсистему, тоді отримуємо плюралістичну картину академічних цінностей, у якій різні версії їхньої інтерпретації частково доповнюють одна одну, але також можуть частково суперечити одна іншій. Причому контрфактичні академічні цінності можуть доповнюватися іншими контрфактичними університетськими цінностями, наприклад, інституційними. Контрфактичність може мати різні напрями та різні рівні модальності – як для різних спільнот всередині університету, так і для різних університетів.

Тема контрфактичности имеет чрезвычайно важное значение для этики и философии образования, однако, несмотря на это обстоятельство, до сих пор не нашла должного философского осмысления в отечественной науке – встречаем скорее философские тексты филологов: в языкознании контрфактичность связывают прежде всего с плюсквамперфектом, давно прошедшим временем, которое используют также все чаще для обозначения ирреальности ситуации действия и в настоящем и в будущем времени. Ирреальность моральных норм относительна – они ирреальны только при условии, что не могут быть воплощены без специального усилия – именно такое усилие придает им реальности и силы даже большей, чем имеют «реалистичные», позитивистские нормы. При этом временной аспект отходит на задний план, а на первый выступает противопоставление традиционализма и современного стремления изменить, усовершенствовать мир, себя, окружающих. С помощью плюсквамперфекта можно выявлять различные модели контрфактичности как модели субъективного дистанцирования от течения событий через дистанцирование от: неадекватного (частично адекватного) чувственного восприятия; неадекватного (чрезмерного, редуцированного или вообще ложного) эмоционального восприятия; неадекватности результатов действий намерениям; ценностного несоответствия объекта восприятия. Ценности всегда противостоит контр-ценность или нерелевантные ценности. Тогда и возникает собственно философский интерес к понятию контрфактичности, которое можно назвать априорностью избранного контекста. Таким образом, занимая определенную контрфактическую позицию, мы выбираем определенный содержательный контекст нашего поведения – чувственный, эмоциональный, целерациональный, ценностный и т.д. – и придаем ему безусловное значение по отношению ко всем другим возможным контекстам – в рамках соблюдения определенной стратегии нашего поведения. Кроме академических ценностей следует рассматривать по модели контрфактичности также и другие ценности университетского образования. Причем сами академические ценности следует лишить значительной части их идеализации – это ценности, которые приобретают в реальном образовании именно регулятивный, а не абсолютный характер. Академические ценности приобретают вариативности в структуре ценностных ориентаций отдельных университетских сообществ. Если же каждую версию академических ценностей рассматривать как самодостаточную в своей контрфактичности ценностную подсистему, тогда получаем плюралистическую картину академических ценностей, в которой различные версии их интерпретации частично дополняют друг друга, но также могут частично противоречить друг другу. Причем контрфактические академические ценности могут дополняться другими контрфактические университетскими ценностями, например, институциональными. Контрфактичность может иметь различные направления и разные уровни модальности – как для различных сообществ внутри университета, так и для различных университетов.

Subject of counterfactuality is essential for ethics and philosophy of education, but despite this fact, still has not found a proper philosophical reflection in domestic science - rather philosophical texts meet philologists, in linguistics counterfactuality associated primarily with Plusquamperfekt, long-past time that also used increasingly to describe unreality of the situation and actions in the present and future time. Unreality of moral standards is relative – they are unreal only to the extent that they can not be implemented without any special effort – very this effort gives them the power and reality even more than ones having “realistic”, positivist standards. This temporal aspect recedes into the background, and to the foreground opposition steps – of traditionalism and modernity desire to change, to improve the world, ourselves, the others. With Plusquamperfekt one can identify different models as models of counterfactual subjective distancing from the flow of events through distancing from: inadequate (partially adequate) senses; inadequate (excessive, reduced or even false) emotional perception; inadequate action results intentions; values discrepancy of the object of perception. Values are always opposed to the counter-value or irrelevant value. Then and there appears actually a philosophical interest to the concept of counterfactuality that can be called a priori selected context. Thus, taking a counterfactual position, we choose a semantic context of our behavior – sensual, emotional, instrumentally rational, value, etc – and give it absolute value relatively to all other possible contexts – within our strategy of certain behavior. Not omly academic values should be considered after the model of counterfactuality –also other values of university education should be. And the same academic values should be deprived of a significant part of their idealization – a value that acquire a real education is regulatory, not absolute. Academic values become variability in the structure of value orientations of different university communities. If the version of each academic values considered as self-sufficient in its counterfactuality subsystem of values, then one gets pluralistic academic values picture in which different versions of their interpretation partially complementary, but may partially be contradict one another. And counterfactual academic values may be supplemented by other counterfactual university values, such as institutional. Counterfactuality may have different directions and different levels of modalities – both for different communities within the university and for different universities.