В статті розглянута проблема інтерпретації особистості у інтерсуб’єктивній площині у зв’язку з
атрибутивними процесами. Визначено необхідність інтерпретаційної діяльності людини у
повсякденному житті, загальним результатом чого є визначеність її оцінки, ставлення, думки
відносно явищ, які потребують інтерпретації. Інтерпретація детермінується когнітивними та особистісними утвореннями та має індивідуальний, суб’єктивний, конструктивний характер.
Доведена необхідність розрізнення суб’єктивності, як суттєвої характеристики інтерпретації, й
суб’єктивізму, як безпідставних основ думки особистості.
Визначено специфіку ускладнень соціальної взаємодії, що виникають через
неадекватність інтерпретацій її суб’єктів. Виявлено, що у реальній соціальній ситуації для
здійснення інтерсуб’єктивної інтерпретації особистості не завжди вистачає інформації для
визначення особистісних особливостей іншого, причин його вчинків, позиції, ставлення. В
ситуації дефіциту інформації особистість вимушена застосовувати атрибутивні стратегії, які
відіграють роль когнітивного утворення у процесі інтерпретації.
Специфіка атрибутивних процесів полягає у розумінні й поясненні поведінки інших
людей та власної поведінки шляхом приписування причин. Сучасне поняття атрибуції охоплює
приписування різних психічних якостей, особистісних характеристик, здібностей іншого, що не
може безпосередньо спостерігається людиною. За допомогою атрибуцій особистості вдається
виконати завдання на інтерпретацію, враховуючи контекст та ситуацію, в яких відбувається
інтерпретаційна діяльність особистості.
В статье рассмотрена проблема интерпретации личности в интерсубьективной
плоскости в связи с атрибутивными процессами. Определена необходимость
интерпретационной деятельности человека в повседневной жизни, общим результатом которой
является определенность ее оценки, отношение, мысли относительно явлений, требующих
интерпретации. Интерпретация детерминируется когнитивными и личностными образованиями
и имеет индивидуальный, субъективный, конструктивный характер. Доказана необходимость
различения субъективности, как существенной характеристики интерпретации, и
субъективизма, как безосновательного основания мнения личности.
Определена специфика трудностей социального взаимодействия, возникающих из-за
неадекватности интерпретаций ее субъектов. Выявлено, что в реальной социальной ситуации
личности не всегда хватает информации для определения личностных особенностей другого,
причин его поступков, позиции, отношения.
Специфика атрибутивных процессов заключается в понимании и объяснении поведения
других людей и собственного поведения путем приписывания причин, которые не могут быть
обнаружены в результате социальной перцепции. Современное понятие атрибуции охватывает
приписывание различных психических качеств, личностных характеристик, способностей
другого, которые не могут непосредственно наблюдается человеком. С помощью атрибуций
личности удается выполнить задание на интерпретацию, учитывая контекст и ситуацию, в
которых происходит интерпретационная деятельность личности.
The article considers the problem of interpretation of personality in intersubektivnoy plane in
connection with the attributive processes. The necessity of human interpretive activities of everyday
life, the overall result of which is the determination of its assessment, attitude, thoughts about the
events that require interpretation. Interpretation is determined by cognitive and personal education
and has an individual, subjective, constructive. the need to distinguish between subjectivity proved as
essential characteristics of interpretation and subjectivity as unjustified grounds opinion of the
individual. The features of the interpretation in the social environment. The specificity of social interaction
difficulties that arise due to inadequate interpretation of its subjects. It is revealed that the real social
situation of the person does not always have enough information to determine the personality
characteristics of the other, the reasons for his actions, attitudes, relationships. The information deficit
situation, the person is forced to apply the attribute strategies that play a role in the formation of the
cognitive process of interpretation. Specificity attributive processes is to understand and explain the
behavior of others and their own behavior by assigning reasons that can not be detected as a result of
social perception. The modern concept of attribution covers the attribution of various mental qualities,
personal characteristics, abilities of another, that can not be directly observed by man. With
attributions person can not perform the job to the interpretation, given the context and situation in
which there is interpretative activities of the individual.
