Mass Culture, Education and the Perspective of Individuality. Methodological seminar was conducted by the scientific journal “Philosophy of Education” (Institute of Higher Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine)

Abstract

The participants of the seminar were Prof. Panos Eliopoulos (University of Peloponnese, Greece), Lyudmyla Gorbunova, Mykhailo Boychenko, Olga Gomilko, Mariia Kultaieva, Volodymyr Kovtunets, Sergiy Kurbatov, Anna Laktionova, Tetiana Matusevych, Natalia Radionova, Iryna Stepanenko, Maya Trynyak and Viktor Zinchenko. On March 30, 2016 a methodological seminar was conducted at Institute of Higher Education NAES of Ukraine. This seminar was devoted to the discussion of educational problems in the area of mass culture, and relative opportunities for the development of individuality. The report «Mass culture, education and the perspective of individuality» was made by Panos Eliopulos, professor of Peloponnese University, a member of journal’s «Філософія освіти. Philosophy of Education” editorial board. The scientists from Institute of Higher Education, Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Skovoroda National Pedagogical University of Kharkiv participated in this event. Designated issues were observed primarily from the point of view of the Frankfurt School representatives, as well as representatives of modern critical philosophy of education and critical pedagogy. It was emphasized that T.Adorno’s ideas and ideas of other Frankfurt School members, which were developed in the middle of the last century, continue to be relevant in current socio-cultural contexts. The technical rationalism which became the the rationalism of dominance in the context of technological civilization, could not provide the way toward the liberation of man and the development of his or her individuality. Market society with its instrumental rationality leads to homogenisation and standardization of mass culture and as a result we have a semi-education, leading to destruction of personality and social pathologies. The panelists agreed that semi-education reflects the crisis of ideals of education and training as far as a suspension of human emancipation process. Due to suspension of the creative process of a person formation, replacing it by the processes of stereotyping based on mimetic rationality, culture itself loses creative potential. The process of degradation of education and culture in the semi-education eventually leads to its destruction at theoretical level and the elaboration of the practice of anti-education. Only through returning of the individual and maintaining his or her social importance due to the tools of holistic education it is possible to overcome such stereotyping. For Frankfurt School members, and those who share their ideals, true education in its meta-theoretical sense becomes the important factor, contributing to the emancipation of society and individual. This idea is particularly important in the context of contemporary challenges and threats from instrumentalization of approaches to the process of transformation of the Ukrainian culture and education.

Участники семінару: проф. Панос Еліопулос (проф., Університет Пелопоннеса, Греція), Людмила Горбунова (д.філос.н., голов. редактор журналу, ІВО), Михайло Бойченко (д.філос.н., проф. каф. філософії КНУ), Ольга Гомілко (д.філос.н., провід.н.співроб. Інституту філософії НАНУ), Віктор Зінченко (д.філос.н., проф., голов.н.співроб., ІВО), Марія Култаєва (д.філос.н., проф., зав.каф. філософії ХНПУ), Сергій Курбатов (д.філос.н., зав.відділом, ІВО), Володимир Ковтунець (к.фіз.-мат.н., заступ. директора, ІВО), Анна Лактіонова (докторант каф. філософії КНУ), Тетяна Матусевич (к.філос.н., директор Центру міжнарод.співпраці і європ.інтеграції НПУ), Ірина Степаненко (д.філос.н., проф., зав відділом, ІВО), Майя Триняк (д.філос.н., проф. каф. філософії ХНПУ), Наталія Радіонова (д.філос.н., проф. каф. філософії ХНПУ). 30 березня в Інституті вищої освіти НАПН України відбувся методологічний семінар, присвячений обговоренню освітніх проблем та можливостей для розвитку індивідуальності, що виникають у просторі масової культури. З доповіддю «Масова культура, освіта і перспектива індивідуальності» виступив професор Університету Пелопоннеса, член редакційної колегії журналу «Філософія освіти. Philosophy of Education» Панос Еліопулос. В дискусії взяли участь науковці з Інституту вищої освіти НАПН України, Інституту філософії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Поставлені проблеми розглядалися переважно з точки зору представників Франкфуртської школи, а також представників сучасної критичної філософії освіти і критичної педагогіки. Було підкреслено, що ідеї Т.Адорно та інших представників Франкфуртської школи, які розроблялися у середині минулого століття, не втратили актуальності й у сучасних соціокультурних контекстах. В умовах технологічної цивілізації технічний раціоналізм, який стає раціоналізмом панування, не в змозі забезпечити шлях до звільнення людини і розвитку її індивідуальності. Ринкове суспільство з його інструментальною раціональністю веде до гомогенізації і стандартизації масової культури, проявом якої є напівосвіта, яка призводить до руйнації особистості та соціальних патологій. Учасники дискусії зійшлися на думці, що напівосвіта – це криза ідеалів освіти й виховання, призупинення процесу емансипації людини. Внаслідок заміни творчого процесу формування людини процесами стереотипізації на основі міметичної раціональності втрачає свій креативний потенціал і сама культура. Процес деградації освіти і культури у напівосвіті зрештою призводить до її знищення у теорії і практиці анти-освіти. Прорив крізь таку стереотипізацію може бути здійсненим через повернення індивіда та усвідомлення суспільної значущості індивіда, насамперед, завдяки засобам цілісної освіти. Для представників Франкфуртської школи і тих, хто поділяє їх ідеали, справжня освіта у її метатеоретичному сенсі набуває значення чинника, що сприяє емансипації суспільства та людини. Ця думка стає особливо важливою в контексті сучасних викликів і загроз інструменталізації в підходах до процесів трансформації української культури і освіти.

30 марта в Институте высшего образования НАПН Украины состоялся методологический семинар, который был посвящен обсуждению образовательных проблем, возникающих в пространстве массовой культуры, и в связи с этим возможностей для развития индивидуальности. С докладом «Массовая культура, образование и перспектива индивидуальности» выступил профессор Университета Пелопоннеса, член редакционной коллегии журнала «Філософія освіти. Philosophy of Education» Панос Елиопулос. В дискуссии приняли участие ученые из Института высшего образования НАПН Украины, Института философии НАН Украины, Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Харьковского национального педагогического университета имени Г.С.Сковороды. Поставленные проблемы рассматривались преимущественно с точки зрения представителей Франкфуртской школы, а также представителей современной критической философии образования и критической педагогики. Было подчеркнуто, что идеи Т.Адорно и других представителей Франкфуртской школы, которые разрабатывались в середине прошлого столетия, не утратили своей актуальности и в современных социокультурных контекстах. В условиях технологической цивилизации технический рационализм, который становится рационализмом господства, не в состоянии обеспечить путь к освобождению человека и развитию его индивидуальности. Рыночное общество с его инструментальной рациональностью ведет к гомогенизации и стандартизации массовой культуры, результатом которой является полу-образование, ведущее к разрушению личности и социальным патологиям. Участники дискуссии сошлись во мнении, что полу-образование - это кризис идеалов образования и воспитания, приостановка процесса эмансипации человека. Вследствие замены творческого процесса формирования человека процессами стеретипизации на основе миметической рациональности теряет свой креативный потенциал и сама культура. Процесс деградации образования и культуры в полу-образовании в конечном итоге приводит к ее уничтожению в теории и практике анти-образования. Прорыв сквозь такую стереотипизацию может быть осуществлен через возвращение индивида и осознание общественной значимости индивида, прежде всего, благодаря средствам подлинного образования. Для представителей Франкфуртской школы и тех, кто разделяет их идеалы, настоящее образование в его метатеоретическом смысле приобретает значение фактора, способствующего эмансипации общества и человека. Эта мысль становится особенно важной в контексте современных вызовов и угроз инструментализации в подходах к процессам трансформации украинской культуры и образования.