У статті обговорюється вплив на уявлення про
фундаментальність освіти змін розуміння фундаментальності, що відбулися за доби постнекласичної
науки при створенні нелінійних теорій. Показано, що
протиставлення фундаментального й прикладного
знання вже не спрацьовує, якщо ґрунтувати його, як
раніш, на ототожненні фундаментальності з пізнанням незмінної сутності, а прикладного знання з
вивченням минущих явищ. Натомість зберігається
розуміння фундаментальності конкретного історичного вибору для подальшої еволюції. Тоді нелінійні
теорії, що описують відповідну реальну необхідність, яка включає в себе
випадковість такого вибору, стають фундаментальними щодо опису систем,
які ґрунтуються на цьому виборі. Таку фундаментальність мають фізичні
константи й теорії, що їх вводять. Інший приклад – квантова фізика живого
в її відношенні до біологічних теорій. Фундаментальна освіта з такої точки зору
має виходити за рамки окремих дисциплін, хоча б у вигляді знайомства з
нелінійною картиною світу, що є загальнонауковою.
В статье обсуждается влияние на представления о фундаментальности образования перемен в понимании фундаментальности, произошедших в процессе развития постнеклассической науки при создании
нелинейных теорий. Показано, что противопоставление фундаментального и прикладного знания не срабатывает, если обосновывать его на
отождествлении фундаментальности с познанием неизменной сущности,
а прикладного знания с изучением преходящих явлений. В то же время
сохраняется понимание фундаментальности конкретного исторического
выбора для дальнейшей эволюции. Тогда нелинейные теории, описывающие соответствующую реальную необходимость, включающую в себя
случайность такого выбора, оказываются фундаментальными по отношению к описанию систем, основанных на этом выборе. Такова фундаментальность физических констант и теорий, которые их вводят. Другой
пример – квантовая физика живого в ее отношении к биологическим
теориям. Фундаментальное образование с такой точки зрения должно
выходить за рамки отдельных дисциплин, хотя бы посредством
знакомства с нелинейной картиной мира, которая является общенаучной.
The article considers how the changes in understanding of fundamentality
in post non-classical science with its non-linear theories influence to image of
fundamental education. It is shown that controversy of fundamental and
applied sciences does not work more, if it is based on the identification of fundamentality with cognition of immutable essence and on the connection of
applied knowledge with description of transitive phenomena. Meanwhile the
understanding of fundamentality of historical choice for further evolution keeps
its meaning. Then the nonlinear theories, describing a real necessity including
choice by chance, appear to be the fundamental as for theoretical description of
the systems, grounded on such choice. The fundamentality of physical constants is of that kind. Another example is quantum Physics of the Alive as to biological theories. From this point of view, fundamental education must overcome
the boundaries of separate scientific disciples, at least by mean the learning of
nonlinear world picture, which is common for modern sciences.
